Документарі зсередини | Docudays UA Podcast

Επεισόδια

• The Story Behind LOVE-22-LOVE | Director Jeroen Kooijmans in Conversation with Maksym Butkevych 17.07.2026 50λ

  In this episode of the Docudays UA Podcast, veteran, human rights defender, and journalist Maksym Butkevych speaks with Dutch filmmaker and artist Jeroen Kooijmans. The conversation is inspired by his debut feature documentary LOVE-22-LOVE, which was selected for the DOCU/ART programme at this year's Docudays UA International Human Rights Documentary Film Festival. The film had its world premiere last year at IDFA (the International Documentary Film Festival Amsterdam), where it screened in the Envision Competition.Their conversation goes beyond cinema, exploring questions raised by Russia's full-scale invasion of Ukraine. How does war reshape our understanding of pacifism? Is it possible to remain true to pacifist beliefs while recognizing a nation's right to defend itself? How does the experience of war change our views on violence, responsibility, and human dignity?They also discuss:• the filmmaker's personal experience of psychosis,which became the basis of the film;• documentary filmmaking as a way to speak honestly about mental health;• art, memory, love, and the support of family;• vulnerability and openness as ways to challenge stigma.This podcast is produced by the Docudays UA International Human Rights Documentary Film Festival with the support of the European Union, the Embassy of Sweden in Ukraine, and the State Film Agency of Ukraine.Subscribe to the Docudays UA channel.#DocudaysUA #MaksymButkevych #JeroenKooijmans #LOVE22LOVE #Pacifism #DocumentaryFilm #HumanRights #MentalHealth
• Чи може документальний фільм стати формою справедливості? | Жанна Довгич 11.07.2026 44λ

  У новому епізоді подкасту Docudays UA говоримо з режисеркою Жанною Довгич про «Мир для Ніни» — документальний фільм, робота над яким тривала десять років. Стрічка здобула Премію імені Андрія Матросова на 23-му фестивалі Docudays UA.У центрі фільму — Ніна Брановицька, мати українського військового Ігоря Брановицького, одного із захисників Донецького аеропорту. У 2015 році Ігор потрапив у полон, де після катувань був убитий. Відтоді боротьба Ніни за покарання винних і визнання вбивства її сина воєнним злочином стала боротьбою за пам’ять і справедливість.Жанна Довгич почала документувати цю історію у 2015 році, ще не знаючи, що знятий матеріал перетвориться на повнометражний фільм. За десять років змінювалися героїня, режисерське бачення і сама країна, а історія особистої втрати стала документальним свідченням російських воєнних злочинів в Україні.Що залишається з людиною після втрати? І чи може для неї коли-небудь настати мир?Слухайте розмову про створення фільму «Мир для Ніни», трансформацію горя, документування воєнних злочинів і кіно як простір пам’яті та пошуку справедливості.🎬 Гостя — Жанна Довгич, режисерка фільму «Мир для Ніни».🎙 Інтерв’юер — Максим Щербина.Подкаст створено міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA за підтримки Європейського Союзу, Посольства Швеції в Україні та Державного агентства України з питань кіно.Підписуйтеся по подкаст-платформи на Youtube-канал фестивалю Docudays UA.📱 Ми в соцмережах:Instagram: @docudays_ua Facebook: @DocudaysUA TikTok: @docudaysua
• 10 заповідей проти пропаганди | Пітер Померанцев 05.07.2026 1ώ 4λ

  Пітер Померанцев не зовсім Ісус Христос. Майже, але не зовсім. Тому замість десяти заповідей — розмова про те, як вижити в інформаційному хаосі й не віддати власну голову в оренду пропаганді.Чому сьогодні брехня не обов’язково переконує — іноді їй достатньо просто втомити нас? Як працює російська пропаганда? Чому авторитарні режими навчилися використовувати свободу слова проти самої демократії? І що робити, коли новини, фейки, страх, меми, “експерти” й нескінченний шум зливаються в одну велику інформаційну м’ясорубку?У цьому епізоді подкасту Docudays UA Пітер Померанцев — письменник, журналіст і дослідник пропаганди говорить про дезінформацію, інформаційну війну, цензуру через шум, медіаграмотність, Україну, авторитаризм, демократію, Сефтона Делмера і те, чому “більше інформації” не завжди означає “більше правди”.Директорка правозахисного департаменту ГО «Докудейз» та правозахисної програми Rights Now Анастасія Багаліка. Подкаст створено міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA за підтримки Європейського Союзу, Посольства Швеції в Україні та Державного агентства України з питань кіно.Підписуйтеся на Youtube-канал фестивалю Docudays UA.🎧 Нас також можна послухати на аудіоплатформах Spotify: https://open.spotify.com/episode/7ymu...Apple Podcasts: https://podcasts.apple.com/ua/podcast...📱 Ми в соцмережах:Instagram: @docudays_ua Facebook: @DocudaysUA TikTok: @docudaysua
• Кожен може опинитися на війні 27.06.2026 41λ

  Фільм «Де все зникає» — володар Призу глядацьких симпатій та Спеціальної відзнаки національного конкурсу Docu/Україна на 23-му Міжнародному фестивалі документального кіно про права людини Docudays UA.🎙️  У цьому випуску подкасту Docudays UA говоримо з режисером Олександром Ткаченком про створення документального фільму «Де все зникає».Фільм народився з відеощоденників військового та кінооператора Дмитра Докунова, які він знімав на телефон просто на фронті. Це відверта розмова про війну без героїзації — про дружбу, відповідальність, втрати, почуття провини та внутрішню трансформацію людини.У розмові:• як створювалося кіно режисером на відстані;• чому автори відмовилися від звичного героїчного образу війни;• як міжнародна команда сприймала український контекст;• за які сцени довелося боротися під час монтажу;• чому найважливішими у фільмі стали голос героя та його рефлексії.Гість — Олександр Ткаченко, режисер фільму «Де все зникає».Інтерв’юер — Максим ЩербинаПідписуйтеся на канал, щоб не пропустити нові розмови про сучасне українське документальне кіно.Подкаст створено міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA за підтримки Європейського Союзу, Посольства Швеції в Україні та Державного агентства України з питань кіно.
• Про що не питають людину, яка повернулася з війни? 20.06.2026 35λ

  У цьому випуску подкасту Docudays UA говоримо з Оленою Максьом — режисеркою, військовослужбовицею, офіцеркою Національної гвардії України та авторкою документального фільму «Не питай мене, чи я вбивала».Що можна питати в людини, яка повернулася з війни?Це розмова під мостом, у київський дощ, за кілька годин до прем’єри фільму. Про камеру, яка опинилася на фронті. Про побратимів, яких хотілося зберегти живими хоча б у кадрі. Про війну без фальшивого оптимізму.Олена розповідає, як особистий відеощоденник тисячі днів повномасштабного вторгнення став фільмом, як назва з’явилась із реальної розмови, як змінюється людина на війні, як говорити про нашу війну з іноземною аудиторією — і чому пам’ять про тих, хто загинув, іноді важливіша за будь-який сюжет.Говоримо про документальне кіно, війну в Україні, службу в ЗСУ та Нацгвардії, фронтовий досвід, травму, втрати, пам’ять і етику зйомок під час війни.Інтервʼюер: Максим ЩербинаУ відеоформаті подкаст можна подивитися на YouTube-каналі Docudays UA.📱 Ми у соцмережах:Instagram: @docudays_ua Facebook: @DocudaysUA TikTok: @docudaysua Подкаст створено міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA за підтримки Європейського Союзу та Посольства Швеції в Україні.
• Чи кожен має зняти фільм про війну? 13.06.2026 1ώ 16λ

  Чому після 2014 року всі раптом схопилися за камери? Чи справді кожен український режисер сьогодні має зняти фільм про війну? І як не перетворити документальне кіно на пропаганду?У новому випуску подкасту Docudays UA говоримо про бум української документалістики, нове покоління режисерів і режисерок, деколонізацію, культурну дипломатію та відповідальність автора під час війни.Гості випуску — режисерка та режисерка монтажу Ольга Журба, і кінознавиця, кураторка та ініціаторка Премії памʼяті Віктора Ониська Ольга Бірзул.У цьому епізоді:— чому українське документальне кіно стало помітним у світі;— як Революція Гідності та повномасштабне вторгнення змінили документалістику;— чи існує конкуренція між українськими фільмами про війну;— чому режисер автоматично стає культурним дипломатом;— як працювати з травмою, пам'яттю та втомою;— навіщо документалістам бунт;— чому монтаж — це не технічна робота, а створення мови фільму;— і чому кожен фільм є лише фрагментом великої мозаїки українського досвіду.Також говоримо про фільми «20 днів у Маріуполі», «Стрічка часу», «Цей дощ ніколи не скінчиться», «Явних проявів немає», «Пісні землі, що повільно горить», «Мир для Ніни», «Українські шерифи», «Фрагменти льоду» та інші роботи, які формують сучасну історію українського документального кіно.Інтервʼюерка: Ангеліна КарякінаПодкаст створено міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA за підтримки Європейського Союзу та Посольства Швеції в Україні.#DocudaysUA #документальнекіно #українськекіно #документалістика #ОльгаЖурба #ОльгаБірзул #ВікторОнисько #кіномонтаж #культурнадипломатія #деколонізація #війнавУкраїні #українськакультура #українськірежисери #кіно
• Чому мій фільм не взяли на фестиваль? 03.06.2026 1ώ 5λ

  У першому випуску подкасту Docudays UA говоримо про те, що зазвичай лишається за лаштунками: як із сотень поданих фільмів народжується фестивальна програма.Дар’я Аверченко, комунікаційна директорка фестивалю та членкиня відбіркової ради, розмовляє з програмною директоркою Юлією Коваленко про відбір фільмів, технічну преселекцію, роботу з українськими та міжнародними стрічками, складні рішення, фестивальний контекст і те, чому щирість у документальному кіно важить не менше за форму.Це розмова про фестиваль документального кіно, програмування фестивалю, українську документалістику, права людини, кіно під час війни, міжнародний контекст і те, як Docudays UA формує свою кінопрограму.У випуску — про 800 переглянутих фільмів, 70 відібраних стрічок, командну роботу, суперечки, втому, любов до кіно — і про те, чому один фестиваль не може вмістити все.#DocudaysUA #документальнеКіно #подкаст #українськеКіно #Кінофестиваль #ПраваЛюдини #Подкаст #FilmFestival #DocumentaryFilm #UkrainianCinema