Радіо Перше

Epizode

• 
  Олег Паска про інновації та ідентичність в освіті Львівщини 15.09.2026 19min

  В ефірі «Радіо Перше» — Олег Паска, директор Департаменту освіти і науки ЛОВА. Говорили про стратегічні пріоритети розвитку освіти Львівщини на 2026/2027 навчальний рік, які об’єднані гаслом: «Трансформація освіти Львівщини в глобальному світі: інновації + ідентичність = стійкість». Обговорили, як сучасні технології та інноваційні підходи змінюють освіту, розвиток STEM і профільної старшої школи, підтримку обдарованих учнів та створення нових можливостей для молоді. Про те, якою має бути освіта, щоб одночасно відповідати викликам глобального світу й залишатися міцною основою української ідентичності, — слухайте в ефірі програми «Інший погляд».
• 
  Христина Кавецька про Панаїр 2026 у Львові 15.09.2026 21min

  В ефірі «Радіо Перше» — Христина Кавецька, засновниця Благодійного фонду «КАВА». Говорили про Панаїр — традиційне свято греків Приазов’я, яке цього року вперше відбулося у Львові. Формат Панаїру є унікальним, адже свято об’єднує грецьку громаду, допомагає зберігати мову, культуру, традиції та пам’ять про рідний край. Особливого значення воно набуває сьогодні, коли через війну багато греків Приазов’я були змушені залишити свої домівки. У Львові Панаїр відбувся завдяки Благодійному фонду «КАВА» за підтримки та участі Федерації грецьких товариств України. Це стало можливістю зібрати разом представників грецької спільноти з різних куточків України, познайомити львів’ян із культурою греків Приазов’я та вкотре нагадати: українські греки — невід’ємна частина нашої спільної історії та культури. Також говорили про роботу Благодійного фонду «КАВА», його проєкти та ініціативи, допомогу військовим і цивільним, а також про те, як благодійність може об’єднувати людей навколо важливих справ.
• 
  Гандзя Гошко та Анастасія Ковалишин: про проєкти Дому Франка 11.09.2026 21min

  Гості студії на Радіо Перше: - Гандзя Гошко, завідувачка відділу розвитку Дому Франка, комунікаційниця проєкту «Великі уродини: 170 років з Франком»; - Анастасія Ковалишин, вчена секретар Дому Франка, комунікаційниця проєкту «Весь Франко: Post Scriptum. Рукописи». Говорили про «Великі уродини: 170 років з Франком» — масштабний проєкт, присвячений 170-річчю від дня народження Івана Франка, який у 2026 році відзначаємо в Україні. А також — про «Весь Франко. Post Scriptum. Рукописи» — лекторій, що відкриває Франка через його рукописну спадщину. Це можливість побачити тексти й сам процес їхнього створення: авторські записи, чернетки, виправлення та інші рукописні матеріали.
• 
  Ольга Пужаковська про шоукейс «Вимір театру Лесі» 11.09.2026 19min

  У гостях на Радіо Перше — Ольга Пужаковська, директорка-художня керівниця Львівського театру Лесі. Говорили про шоукейс «Вимір театру Лесі» — масштабну міжнародну подію, яка відбудеться у Львові 17–20 вересня 2026 року. Упродовж чотирьох днів Театр Лесі представить 8 вистав, створених у різні періоди його новітньої історії, а також проведе публічні розмови про театр і війну, роботу з травматичним досвідом, ветеранами та ветеранками. Про те, як війна змінює український театр, якою сьогодні є мова Театру Лесі та чому українському мистецтву важливо бути почутим у Європі — слухайте в розмові з Ольгою Пужаковською на Радіо Перше.
• 
  Виставку "Перехід" відомого українського художника Петра Сметани презентували у Львові. Репортаж Ольги Медведєвої. 11.09.2026 1min

  Виставку "Перехід" відомого українського художника Петра Сметани презентували у Львові. Репортаж Ольги Медведєвої. by https://radiopershe.com
• 
  Лінія втечі: Ольга Мовчан, директорка ГО «Форум видавців» , керівниця проєкту 33 BookForum 11.09.2026 41min

  Лінія втечі: Ольга Мовчан, директорка ГО «Форум видавців» , керівниця проєкту 33 BookForum
• 
  Олександр Куц, голос гурту VØVK 10.09.2026 26min

  Гостем студії Радіо ПЕРШЕ став Олександр Куц — співзасновник і голос гурту VØVK. У розмові говорили про створення гурту, його розвиток і пошук власного звучання, написання пісень українською та англійською мовами, а також про виклики, з якими музиканти стикаються сьогодні. Олександр розповів про концерти та виступи гурту у 2026 році, роботу над новим альбомом й те, як змінюється VØVK із часом. А ще — про майбутній сольний концерт гурту 3 жовтня у Києві, де VØVK відзначатиме 10-річчя та готуватиме для слухачів особливу концертну програму.
• 
  Ірина Ключковська про Асамблею «Українка у світі» 10.09.2026 24min

  Гостею Радіо ПЕРШЕ стала Ірина Ключковська — директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Львівської політехніки. У розмові говорили про Третю міжнародну асамблею «Українка у світі: нові виклики — нове лідерство», роль українських жінок у світі та важливість їхнього лідерства й громадської діяльності. Також Ірина Ключковська розповіла про роботу української діаспори, збереження мови й культури та підтримку України за кордоном. Окремо йшлося про подію, що присвячені родині Данилишиних з Аргентини, їхню багаторічну працю для української громади та відзнаку «Золоте древо українства».
• 
  Цифровий слід_15. Штучний інтелект (ChatGPT та приватні дані) 10.09.2026 1min

  Штучний інтелект за секунди пише тексти та шукає ідеї. Проте усі ваші запити потрапляють до баз даних для навчання систем. Чому не варто надсилати чат-ботам особисті та робочі документи — пояснює IT-фахівець Нестор Думанський.
• 
  Цифровий слід_14. Вірусні тести та опитування 10.09.2026 2min

  Дізнайся, на яку зірку ти схожий» або «Виграй новий смартфон за тест». Ви тиснете «почати» і самостійно віддаєте додатку свої дані.Чим небезпечні такі розважальні опитування у соцмережах — пояснює фахівчиня з медіабезпеки Наталія Павлишин
• 
  Цифровий слід_13_Фантомні вібрації (Здається, що телефон дзвонить) 10.09.2026

  Ви витягаєте телефон із кишені, бо чітко відчули вібрацію. Проте екран темний і жодних сповіщень немає. Мозок знову зіграв із вами в хибну тривогу. Звідки береться синдром фантомних вібрацій — пояснює психологиня Лідія Орищин-Буждиган.
• 
  Режисерки Світлана Федєшова та Ніна Захоженко про номінацію фестивалю-премії «ГРА» 09.09.2026 18min

  У студії «Радіо Перше» побували режисерки Світлана Федєшова та Ніна Захоженко — номінантки фестивалю-премії «ГРА». Під час ефіру говорили про поточну діяльність режисерок, їхні творчі проєкти та роботу в сучасному українському театрі. Обговорили вистави, з якими мисткині беруть участь у фестивалі-премії «ГРА», професійні виклики та особливості роботи режисера сьогодні.
• 
  Ярослава Яковлєва про «Бієнале Шептицький: відповідальність бути» 09.09.2026 20min

  У ефірі «Радіо Перше» побувала Ярослава Яковлєва — культорологиня, кураторка проєкту «Бієнале Шептицький: відповідальність бути» та амбасадорка збереження культурної спадщини. Говорили про «Бієнале Шептицький: відповідальність бути» — мистецько-просвітницький проєкт, який переосмислює постать митрополита Андрея Шептицького та його спадщину крізь призму сучасності. Ярослава розповіла про ідею та програму Бієнале, його учасників, мистецькі й культурні події, а також про те, чому сьогодні важливо по-новому говорити про Шептицького, його відповідальність, меценатство, культуротворення та служіння суспільству. Проєкт «Бієнале Шептицький: відповідальність бути» реалізовується за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради в межах програми «Партнерство задля розвитку».
• 
  Яким має бути правильний домашній догляд за шкірою обличчя, поділилась косметологиня Анастасія Куценко 09.09.2026 8min

  Яким має бути правильний домашній догляд за шкірою обличчя, поділилась косметологиня Анастасія Куценко by https://radiopershe.com
• 
  Журналістка Ганна Курцановська про історії Маріупольського гарнізону 08.09.2026 32min

  У студії — Ганна Курцановська, журналістка Платформи пам’яті «Меморіал». Говорили про розділ «Пам’ять» у книзі «Оленівка. Злочин. Пам’ять. Поламана система» — виданні, присвяченому трагедії українських військовополонених в Оленівці та пам’яті про загиблих захисників Маріуполя. А також Ганна розповіла про роботу над текстами, історії бійців Маріупольського гарнізону та про те, як важливо зберігати пам’ять про кожного. Тексти про Маріупольський гарнізон, журналістику пам’яті та про рідний Донецьк — слухайте розмову з Ганною Курцановською у програмі «Інший погляд» на Радіо Перше.
• 
  Христя Люба та Євгенія М'якенька про виставу «Поліандрія. Анатомія любові» 08.09.2026 19min

  У програмі «Інший погляд» на Радіо Перше — акторки Христя Люба та Євгенія М'якенька! Під час ефіру говорили про виставу «Поліандрія. Анатомія любові», прем’єрні покази якої відбудуться 10–11 вересня у Театрі Заньковецької. Христя Люба та Євгенія М'якенька розповіли про свою роботу над виставою та особливості постановки, а також про те, як через історію персонажів на сцені досліджуються любов, стосунки, вибір і складність людських почуттів. Що стоїть за назвою «Поліандрія. Анатомія любові»? Про що ця вистава змушує замислитися та чому її варто побачити наживо — слухайте в ефірі програми «Інший погляд» на Радіо Перше.
• 
  Мовний патруль: українська мова в школі 08.09.2026 2min

  Сьогодні поговоримо про українську в школі — і з’ясуємо, чи закінчується мовний урок разом із дзвінком на перерву. А відповідь — ні. Напередодні нового навчального року освітянам нагадали про правила використання державної мови в закладах освіти. І тут є дуже важливий момент. Українська — це не лише мова, якою вчитель проводить урок. Державною мовою має відбуватися освітній процес, виховні та інші заходи, пов’язані з діяльністю школи. Але й це ще не все. Мовні вимоги стосуються також спілкування під час перерв, позакласних заходів, робочих чатів і комунікації з батьками. Тобто якщо після уроку вчитель заходить у батьківський чат, то це вже не зовсім його особисте спілкування. Якщо там обговорюють навчання, організацію шкільного заходу, домашнє завдання чи інші питання, пов’язані з освітнім процесом, — комунікація має відбуватися українською. І тут мені хочеться звернути увагу не стільки на правила, скільки на саме поняття мовного середовища. Дитина вивчає українську не тільки на уроці української мови. Вона чує її в коридорі. На перерві. У спортзалі. На гуртку. Від учителя. У спілкуванні з адміністрацією. У повідомленні від класного керівника. І саме з таких щоденних ситуацій складається звичка користуватися мовою. Тому школа — це не просто місце, де викладають українською. Це місце, де живуть українською. А ще в цій пам’ятці є важлива порада педагогам: мовні вимоги варто пояснювати учасникам освітнього процесу спокійно й аргументовано, особливо коли виникають запитання чи суперечки. Бо мова найкраще закріплюється не через сварку, а через щоденну практику. Тож нехай цього навчального року українська починається не з першого уроку — нехай вона починається щодня з «Доброго ранку!» біля шкільних дверей.
• 
  Мовний патруль: українські імена зі слов'янським корінням 08.09.2026 2min

  Сьогодні поговоримо про українські імена, які звучать так, ніби їх щойно привезли з Європи, хоча насправді вони мають дуже давнє слов’янське коріння. От, наприклад, Зоряна. Звучить сучасно, мелодійно і навіть трохи казково. Але ніякого імпортного походження тут немає. Ім’я пов’язане зі словом зоря — зірка, небесне світило. Або Сніжана. Нам може здаватися, що це просто красиве сучасне ім’я. Насправді воно утворене від слова сніг, буквально — «сніжна», «пов’язана зі снігом». Ще цікавіше — Рута. Це ім’я збігається з назвою рослини — рути. І тут мова переплітається з культурою: рослина рута давно присутня в українській традиції, фольклорі та піснях. А тепер — Міра. У сучасному вжитку це ім’я може сприйматися як самостійне. Але його також використовують як коротку форму імені Мирослава. А саме ім’я Мирослава складається з двох слов’янських основ — мир і слава. І ось що в цій історії мені подобається найбільше. Ми часто думаємо, що українські імена мають звучати неодмінно якось «по-старовинному». А потім зустрічаємо Міру, Руту чи Зоряну — і розуміємо: українське може звучати цілком сучасно, легко й органічно в будь-якому європейському середовищі. До речі, в українській традиції є ще безліч таких імен: Мирослава, Любомира, Ярослава, Весна, Лада, Богдана. І це хороший привід нагадати: ім’я — це не просто набір звуків. У ньому можуть зберігатися давні слова, значення, уявлення наших предків про світ і навіть пам’ять про те, що вони вважали красивим і важливим. Тож коли наступного разу почуєте ім’я, яке здається вам дуже сучасним, спробуйте запитати: а може, воно набагато старше за нас?
• 
  Мовний патруль: відлога = капюшон 08.09.2026 2min

  Сьогодні дістанемо з мовної скрині кілька слів, які майже зникли з повсякденного вжитку, але деякі з них просто зараз повертаються в українську. Почнімо з відлоги. Звучить так, ніби це якась складна деталь старовинного одягу. І справді — відлога — це те, що сьогодні ми називаємо капюшоном. А ось жижки нам уже трохи знайомі. Щоправда, здебільшого завдяки одному вислову — «жижки затремтіли». Жижками колись називали частину ноги під коліном. Саме слово майже вийшло з активного вжитку, але збереглося у фразеологізмі. І це прекрасний приклад того, як фразеологізми можуть зберігати слова, які ми вже перестали вживати окремо. А тепер — слово, яке хочеться повернути просто через його красу. Зорецвіт. Так колись називали айстру. Зоря і цвіт — і перед нами буквально квітка, схожа на зірку. Ще одне давнє слово — вертоград. Так називали сад. Сьогодні воно має переважно художнє, архаїчне звучання. А тепер — ланіти і варґи. Ланіти — це щоки, а варґи — губи. І, до речі, ланіти вже потроху повертаються не лише в літературу. Це слово можна почути й у сучасній музиці. Але тут важливо не впасти в іншу крайність. Повернення забутих слів не означає, що ми маємо замінити ними всю сучасну лексику й почати розмовляти так, ніби щойно вийшли зі старовинного літопису. Мова сама відбирає те, що їй потрібно. Якісь слова повертаються в повсякденне мовлення, якісь залишаються в літературі, фольклорі чи окремих регіонах. Але знати їх варто. Бо коли ми повертаємо слово з небуття, ми повертаємо не просто набір звуків. Ми повертаємо частинку мовної пам’яті.
• 
  Мовний патруль: невинність і невинуватість 08.09.2026 1min

  Сьогодні з’ясуємо, чим відрізняються невинність і невинуватість — і чому в суді ці слова краще не плутати. На перший погляд, невинність і невинуватість — майже близнюки. Обидва слова говорять про те, що людина не винна. Але між ними є важлива різниця. Невинуватість — слово насамперед юридичне. Воно означає відсутність вини у скоєнні злочину, правопорушення чи проступку. Тому кажемо: презумпція невинуватості,
довести свою невинуватість,
юридична невинуватість. Наприклад: «Обвинувачений довів свою невинуватість у скоєнні злочину». А невинність — поняття значно ширше. Це моральна чистота, безгрішність, відсутність життєвого досвіду, а в певних контекстах — цнотливість. Тому можемо сказати: невинність дитини,
невинність погляду,
втратити невинність. І ось тут маємо дуже красивий приклад того, як два споріднені слова можуть розповідати про зовсім різні речі. Людина може довести свою невинуватість у злочині, але водночас втратити душевну невинність, зіткнувшись із суворою реальністю. Тож якщо говоримо мовою права — згадуємо невинуватість. Якщо йдеться про моральну чистоту, безпосередність чи відсутність життєвого досвіду — невинність. І запам’ятаймо просту підказку: невинуватість — про вину;
невинність — про душу.