Радіо Перше

Episodet

• 
  Мовний патруль: впливовець замість інфлюенсера 16.09.2026 1min

  Сьогодні продовжимо шукати українські відповідники до звичних іншомовних слів. А почнемо з важливого уточнення. Для пошуку найкращих альтернатив ми звернемося до ресурсу «Словотвір». Це онлайн-спільнота, де користувачі пропонують українські відповідники до запозичених слів і голосують за них. Тобто це не академічний словник і не установа, яка встановлює мовні норми. Тут є і дуже вдалі слова, і експерименти. І ви вже самі вирішуйте, чи брати ці слова у свою мовну скриню. От, наприклад, інфлуенсер — впливовець. Слово цілком зрозуміле: людина, яка впливає на свою аудиторію. А тьютор — наставник. Тут усе ще простіше: українське слово давно існує і добре передає значення в багатьох контекстах. Юзер — користувач.
Майндсет — світогляд.
Майндфулнес — усвідомленість.
Юзабіліті — зручність. А ось із деякими словами треба бути обережними. Наприклад, не кожен «інфлуенсер» — просто «впливовець», бо в різних сферах це слово може мати свої відтінки. Так само «майндсет» не завжди повністю дорівнює слову «світогляд». Тож головне правило нашої сьогоднішньої мовної вправи дуже просте: не міняємо слова механічно — перевіряємо, чи справді український відповідник передає потрібний зміст. А якщо передає — чому б не скористатися?
• 
  Мовний патруль: самознимка замість селфі 16.09.2026 1min

  Сьогодні ми разом спробуємо замінити кілька звичних іншомовних слів українськими відповідниками. Почнемо з дедлайну. Слово настільки міцно оселилося в нашій мові, що дедлайн уже мало кого дивує. Але є чудове українське слово — реченець. Тобто визначений термін, до якого щось треба зробити. Наприклад: «Реченець подання документів — 15 вересня». А як вам вподобайка замість лайка? Це слово вже давно зрозуміле без пояснень. Натиснули сердечко чи пальчик угору — поставили вподобайку. А ще є самознимка — український відповідник до «селфі». Щоправда, тут я б не поспішала викидати слово «селфі» з нашого словника. Воно вже давно стало звичним запозиченням. А от «самознимка» може бути цікавим варіантом, особливо якщо хочеться погратися зі словом або уникнути іншомовності. І ще одне: пост — допис. Ось це, на мою думку, дуже вдалий приклад. «Написати допис», «опублікувати допис», «побачити допис у соцмережах» — звучить абсолютно природно. Але головне тут не в тому, щоб оголосити війну іншомовним словам. Запозичення — нормальна частина розвитку будь-якої мови. А українська має ще й величезний власний словотвірний ресурс. Тож іноді варто просто зупинитися і запитати себе: а чи є в українській своє влучне слово? Можливо, відповідь вас приємно здивує.
• 
  Мовний патруль: старе слово - нове значення 16.09.2026 1min

  Сьогодні ми з’ясуємо, що відбувається зі старими словами, коли вони повертаються в нашу мову. Бо іноді слово повертається — і залишається таким самим. А іноді повертається, але вже трохи іншим. І, до речі, у мову може повернутися не лише саме слово, а й одне з його старих значень. Наприклад, слово «баталія» сьогодні ми добре знаємо як велику битву. Але в сучасному жартівливому мовленні ним можуть назвати й звичайну сварку чи бійку. Тобто слово ніби повернулося з минулого, але отримало ще один стилістичний відтінок — іронічний. І це абсолютно природний процес. Мова постійно перерозподіляє значення слів. Щось забувається, щось повертається, щось змінюється. Науковці називають повернення застарілої або рідковживаної лексики до активного вжитку актуалізацією. Тому не треба боятися, що давні слова «зіпсують» сучасну українську. Навпаки. Якщо слово повертається доречно, воно розширює наш мовний вибір. Можна сказати «битва», а в певному контексті — «баталія». Головне — розуміти, яке слово, де і навіщо ми використовуємо. Бо мова — це не склад старих речей. Це радше гардероб, у якому час від часу знаходиться щось добре забуте. І ми раптом розуміємо: о, це ще можна носити!
• 
  Мовний патруль: старі слова, що повертаються 16.09.2026 2min

  Сьогодні поговоримо про слова, які раптом повертаються з минулого — і чому це не завжди означає повернення самого минулого. Ви, мабуть, помічали: ще недавно якесь слово здавалося дивним або навіть смішним, а сьогодні його вже бачимо в соцмережах, чуємо від молоді, зустрічаємо в назвах одягу, ресторанів чи брендів. Так повертається лексика. Наприклад, «ланіти» — це щоки, «варґи» — губи, «відлога» — те, що ми сьогодні називаємо капюшоном. Колись це були звичайні слова, а потім вони відійшли на мовну периферію. Тепер частина таких слів знову стає помітною. Але тут є важливий нюанс. Повернення слова не означає, що ми повинні вживати його замість усіх звичних сучасних слів. «Ланіти» не зобов’язані витісняти «щоки». «Варґи» не мають оголосити війну «губам». Вони можуть просто додати нашій мові ще один відтінок — художній, образний, стилістичний. Іноді відбувається ще цікавіше: старе слово отримує нове значення. Саме так може статися з назвами одягу чи аксесуарів. Тому, коли ми бачимо модну річ із давньою українською назвою, не поспішаймо казати: «Ось таку річ носили наші предки». Можливо, предки справді мали таке слово. Але сам предмет міг виглядати зовсім інакше. Тож якщо вам подобається якесь давнє українське слово — використовуйте його. Але знайте, що саме воно означало, де його вживали і чи не змінилося його значення. Бо повернути слово — чудово. А от вигадати разом із ним цілу історію — вже зовсім інша справа.
• 
  Мовний патруль: припинда - що це? 16.09.2026 2min

  Сьогодні поговоримо про слово, яке останнім часом раптом стало дуже модним. І це — «припинда». Звучить загадково, правда? А ще цікавіше те, що слово справді не нове. «Припинда» зафіксована в етнографічних та мовознавчих джерелах. Наприклад, у словнику Катерини Матейко «Український народний одяг» це слово має значення жіночого передника, а в іншому регіоні — запаски. Етимологічний словник української мови подає «припинду» як фартух. Тобто слово справжнє. Діалектне, давнє, українське. Але тут починається найцікавіше. Сьогодні «припиндою» часто називають плетений пояс або декоративний аксесуар із макраме, який носять поверх сукні, спідниці, вишиванки чи навіть джинсів. Чи можна так казати? У сучасному вжитку — так. Слово отримало нове життя і нове, сучасне застосування. А от називати такий макраме-пояс автентичним елементом давнього українського костюма — уже не варто без додаткових доказів. Бо давня «припинда» і сучасний аксесуар — це не обов’язково одна й та сама річ. І ось тут для мене є важливий мовний урок. Мова може повертати нам старі слова і давати їм нове життя. Але разом із цим не варто вигадувати минуле. Якщо сучасна річ отримала старовинну назву — це чудово. Просто назвімо її сучасним переосмисленням, а не автоматично «автентикою». Бо знати своє — це не означає домальовувати те, чого ми не знаємо.
• 
  Як досягнути глибокого ліфтингу без болю, розповіла косметологиня Анастасія Куценко 16.09.2026 5min

  Як досягнути глибокого ліфтингу без болю, розповіла косметологиня Анастасія Куценко by https://radiopershe.com
• 
  Олег Паска про інновації та ідентичність в освіті Львівщини 15.09.2026 19min

  В ефірі «Радіо Перше» — Олег Паска, директор Департаменту освіти і науки ЛОВА. Говорили про стратегічні пріоритети розвитку освіти Львівщини на 2026/2027 навчальний рік, які об’єднані гаслом: «Трансформація освіти Львівщини в глобальному світі: інновації + ідентичність = стійкість». Обговорили, як сучасні технології та інноваційні підходи змінюють освіту, розвиток STEM і профільної старшої школи, підтримку обдарованих учнів та створення нових можливостей для молоді. Про те, якою має бути освіта, щоб одночасно відповідати викликам глобального світу й залишатися міцною основою української ідентичності, — слухайте в ефірі програми «Інший погляд».
• 
  Христина Кавецька про Панаїр 2026 у Львові 15.09.2026 21min

  В ефірі «Радіо Перше» — Христина Кавецька, засновниця Благодійного фонду «КАВА». Говорили про Панаїр — традиційне свято греків Приазов’я, яке цього року вперше відбулося у Львові. Формат Панаїру є унікальним, адже свято об’єднує грецьку громаду, допомагає зберігати мову, культуру, традиції та пам’ять про рідний край. Особливого значення воно набуває сьогодні, коли через війну багато греків Приазов’я були змушені залишити свої домівки. У Львові Панаїр відбувся завдяки Благодійному фонду «КАВА» за підтримки та участі Федерації грецьких товариств України. Це стало можливістю зібрати разом представників грецької спільноти з різних куточків України, познайомити львів’ян із культурою греків Приазов’я та вкотре нагадати: українські греки — невід’ємна частина нашої спільної історії та культури. Також говорили про роботу Благодійного фонду «КАВА», його проєкти та ініціативи, допомогу військовим і цивільним, а також про те, як благодійність може об’єднувати людей навколо важливих справ.
• 
  Гандзя Гошко та Анастасія Ковалишин: про проєкти Дому Франка 11.09.2026 21min

  Гості студії на Радіо Перше: - Гандзя Гошко, завідувачка відділу розвитку Дому Франка, комунікаційниця проєкту «Великі уродини: 170 років з Франком»; - Анастасія Ковалишин, вчена секретар Дому Франка, комунікаційниця проєкту «Весь Франко: Post Scriptum. Рукописи». Говорили про «Великі уродини: 170 років з Франком» — масштабний проєкт, присвячений 170-річчю від дня народження Івана Франка, який у 2026 році відзначаємо в Україні. А також — про «Весь Франко. Post Scriptum. Рукописи» — лекторій, що відкриває Франка через його рукописну спадщину. Це можливість побачити тексти й сам процес їхнього створення: авторські записи, чернетки, виправлення та інші рукописні матеріали.
• 
  Ольга Пужаковська про шоукейс «Вимір театру Лесі» 11.09.2026 19min

  У гостях на Радіо Перше — Ольга Пужаковська, директорка-художня керівниця Львівського театру Лесі. Говорили про шоукейс «Вимір театру Лесі» — масштабну міжнародну подію, яка відбудеться у Львові 17–20 вересня 2026 року. Упродовж чотирьох днів Театр Лесі представить 8 вистав, створених у різні періоди його новітньої історії, а також проведе публічні розмови про театр і війну, роботу з травматичним досвідом, ветеранами та ветеранками. Про те, як війна змінює український театр, якою сьогодні є мова Театру Лесі та чому українському мистецтву важливо бути почутим у Європі — слухайте в розмові з Ольгою Пужаковською на Радіо Перше.
• 
  Виставку "Перехід" відомого українського художника Петра Сметани презентували у Львові. Репортаж Ольги Медведєвої. 11.09.2026 1min

  Виставку "Перехід" відомого українського художника Петра Сметани презентували у Львові. Репортаж Ольги Медведєвої. by https://radiopershe.com
• 
  Лінія втечі: Ольга Мовчан, директорка ГО «Форум видавців» , керівниця проєкту 33 BookForum 11.09.2026 41min

  Лінія втечі: Ольга Мовчан, директорка ГО «Форум видавців» , керівниця проєкту 33 BookForum
• 
  Олександр Куц, голос гурту VØVK 10.09.2026 26min

  Гостем студії Радіо ПЕРШЕ став Олександр Куц — співзасновник і голос гурту VØVK. У розмові говорили про створення гурту, його розвиток і пошук власного звучання, написання пісень українською та англійською мовами, а також про виклики, з якими музиканти стикаються сьогодні. Олександр розповів про концерти та виступи гурту у 2026 році, роботу над новим альбомом й те, як змінюється VØVK із часом. А ще — про майбутній сольний концерт гурту 3 жовтня у Києві, де VØVK відзначатиме 10-річчя та готуватиме для слухачів особливу концертну програму.
• 
  Ірина Ключковська про Асамблею «Українка у світі» 10.09.2026 24min

  Гостею Радіо ПЕРШЕ стала Ірина Ключковська — директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Львівської політехніки. У розмові говорили про Третю міжнародну асамблею «Українка у світі: нові виклики — нове лідерство», роль українських жінок у світі та важливість їхнього лідерства й громадської діяльності. Також Ірина Ключковська розповіла про роботу української діаспори, збереження мови й культури та підтримку України за кордоном. Окремо йшлося про подію, що присвячені родині Данилишиних з Аргентини, їхню багаторічну працю для української громади та відзнаку «Золоте древо українства».
• 
  Цифровий слід_15. Штучний інтелект (ChatGPT та приватні дані) 10.09.2026 1min

  Штучний інтелект за секунди пише тексти та шукає ідеї. Проте усі ваші запити потрапляють до баз даних для навчання систем. Чому не варто надсилати чат-ботам особисті та робочі документи — пояснює IT-фахівець Нестор Думанський.
• 
  Цифровий слід_14. Вірусні тести та опитування 10.09.2026 2min

  Дізнайся, на яку зірку ти схожий» або «Виграй новий смартфон за тест». Ви тиснете «почати» і самостійно віддаєте додатку свої дані.Чим небезпечні такі розважальні опитування у соцмережах — пояснює фахівчиня з медіабезпеки Наталія Павлишин
• 
  Цифровий слід_13_Фантомні вібрації (Здається, що телефон дзвонить) 10.09.2026

  Ви витягаєте телефон із кишені, бо чітко відчули вібрацію. Проте екран темний і жодних сповіщень немає. Мозок знову зіграв із вами в хибну тривогу. Звідки береться синдром фантомних вібрацій — пояснює психологиня Лідія Орищин-Буждиган.
• 
  Режисерки Світлана Федєшова та Ніна Захоженко про номінацію фестивалю-премії «ГРА» 09.09.2026 18min

  У студії «Радіо Перше» побували режисерки Світлана Федєшова та Ніна Захоженко — номінантки фестивалю-премії «ГРА». Під час ефіру говорили про поточну діяльність режисерок, їхні творчі проєкти та роботу в сучасному українському театрі. Обговорили вистави, з якими мисткині беруть участь у фестивалі-премії «ГРА», професійні виклики та особливості роботи режисера сьогодні.
• 
  Ярослава Яковлєва про «Бієнале Шептицький: відповідальність бути» 09.09.2026 20min

  У ефірі «Радіо Перше» побувала Ярослава Яковлєва — культорологиня, кураторка проєкту «Бієнале Шептицький: відповідальність бути» та амбасадорка збереження культурної спадщини. Говорили про «Бієнале Шептицький: відповідальність бути» — мистецько-просвітницький проєкт, який переосмислює постать митрополита Андрея Шептицького та його спадщину крізь призму сучасності. Ярослава розповіла про ідею та програму Бієнале, його учасників, мистецькі й культурні події, а також про те, чому сьогодні важливо по-новому говорити про Шептицького, його відповідальність, меценатство, культуротворення та служіння суспільству. Проєкт «Бієнале Шептицький: відповідальність бути» реалізовується за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради в межах програми «Партнерство задля розвитку».
• 
  Яким має бути правильний домашній догляд за шкірою обличчя, поділилась косметологиня Анастасія Куценко 09.09.2026 8min

  Яким має бути правильний домашній догляд за шкірою обличчя, поділилась косметологиня Анастасія Куценко by https://radiopershe.com