Це було вже

Bölümler

• 
  Як вторгнення до Польщі назвали визволенням українців – Віталій Ляска, Павло Артимишин 14.09.2026 47dk

  <p><p>Як вторгнення до Польщі назвали визволенням українців – Віталій Ляска, Павло Артимишин</p></p>
• 
  Про що мовчать в Україні. Доля 500 000 українців – Юлія Артимишин, Віталій Ляска 07.09.2026

  <p><p></p><p>Як Сталін віддав полякам українські землі  9 вересня 1944 року УРСР і польські комуністи підписали угоду про обмін населенням. На захід поїхали поляки з Галичини й Волині, на схід — близько пів мільйона українців із Лемківщини, Надсяння, Холмщини й Підляшшя. Попри співмірні цифри депортованих, наслідки для них різні. У Польщі з нащадків виселених виросли кресов'яки із власними товариствами, музеями, виданнями та сильним голос у політиці, особливо правій. В Україні про депортованих з Закерзоння, як правило, мовчать. Чому одна втрата стала політикою, а друга — забуттям? Це наслідок радянської заборони чи байдужості вже української держави? І чому закон, який визнав цих людей депортованими, ухвалили аж торік? Про деукраїнізацію Закерзоння, одну із головних трагедій українського ХХ століття, говорили історик Віталій Ляска та Юлія Артимишин, кандидатка історичних наук, наукова співробітниця Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України та “Музею історії воєн, боротьби та опору”.</p><p></p></p>
• 
  Де закінчується виживання і починається колабораціонізм? 31.08.2026 52dk

  <p><p></p><p>Слово «колабораціонізм» народилося 1940 року, коли маршал Петен після капітуляції Франції публічно закликав до співпраці з Німеччиною. Нейтральне слово швидко стало тавром: у кожній окупованій країні були свої петени і квіслінги — і свої суперечки, хто зрадив, а хто рятував людей. Через вісімдесят років воно повернулося в Україну вже не як історія, а як стаття Кримінального кодексу. Де межа між зрадою і спробою вижити? Чому саме в роки Другої світової співпраця з окупантом стала тавром? Хто має право виносити вирок колаборантам: суд, суспільство, історики, наступні покоління? Чому співпрацю з нацистською окупацією ми називаємо колабораціонізмом, а співпрацю з радянською — просто життям? Що робити з цим після деокупації Криму й Донбасу — судити людей, які щиро вважають себе невинними? І чи готове до цього українське суспільство? Про колабораціонізм минулого і сьогодення говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка</p><p></p><p></p><p></p></p>
• 
  У 91-му Україні пророкували крах. Те, що втримало державу, вражає | Ярослав Грицак 24.08.2026 53dk

  <p><p>Ярослав Грицак, доктор історичних наук, професор Українського католицького університету, на Radio NV про 24 серпня 1991 року та наслідки проголошення незалежності України. Обговорили, чому Україна запізнилась із незалежністю порівняно з Литвою та Грузією, яку роль відіграли донецькі шахтарі, що змусило компартійну більшість голосувати за незалежність, чи змирилась Росія з існуванням України, як олігархія і гнилі компроміси утримували країну від розпаду та що означають 35 років державності з точки зору історії. </p><p>Ведучий – Віталій Ляска</p></p>
• 
  Євген Коновалець: тінь Бандери чи головна постать українського націоналізму. 17.08.2026 50dk

  <p>Євген Коновалець у нашому сприйнятті здебільшого залишається в тіні Степана Бандери. Чому так склалося? Що сформувало раннього Коновальця і як на нього вплинув російський полон? Яку роль він відіграв у часі Української революції, чому виступив проти Скоропадського і чому пізніше розчарувався в Петлюрі? Чому УВО, організація Коновальця, обрала шлях терактів? І як йому — через компроміси та за кошти діаспори — вдалося розвинути ОУН? Про постать Євгена Коновальця, якого нещодавно перепоховали в Україні, говорили історик Віталій Ляска та Іван Хома, доктор історичних наук зі Львівської політехніки.</p>
• 
  Берлінський мур: 65 років по тому – Віталій Ляска, Сергій Стельмах 11.08.2026 50dk

  <p><p>У серпні 2026 року минає 65 років відтоді, як у Берліні звели мур — символ найглибшої фази Холодної війни, а згодом, після падіння в листопаді 1989-го, символ її завершення. Тоді здавалося, що ліберальна демократія остаточно перемогла тоталітаризм, і навіть заговорили про "кінець історії". Але чому мур посеред Берліна набув такого значення в суспільній пам'яті? Наскільки самі східні німці прагнули зникнення НДР і чи справді розуміли, яким буде для них нове життя в демократичній країні? Чи були помилки в процесі об'єднання Німеччини? Наскільки болісним і нерівним виявився для східних німців перехід до ринкової економіки і чи справдилися обіцянки західнонімецьких політиків? Чому у Східній Німеччині дедалі сильнішими стають популісти й праворадикали, зокрема партія "Альтернатива для Німеччини", яка виступає проти демократичного устрою ФРН і активно грає на ностальгічних почуттях східних німців. Наскільки "остальгія" — туга за НДР — досі формує політичну свідомість сучасних східних німців? І як це може вплинути на Україну? Про мур у головах східних німців і його вплив на майбутнє говорили історик Віталій Ляска та Сергій Стельмах, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту  всесвітньої історії НАН України.</p></p>
• 
  Від ГКЧП до Путіна: серпні, які змінили Росію 03.08.2026 48dk

  <p>Путч 1991-го, дефолт 1998-го, початок другої чеченської війни, загибель «Курська», війна проти Грузії. Надто багато переломних подій для Росії припало саме на цей місяць, аби вони не склалися в міф про «чорний серпень». Чи справді серпень є найнебезпечнішим місяцем для Кремля? 19 серпня 1991 року ГКЧП оголосив надзвичайний стан, Михайла Горбачова ізолювали у Форосі, але путч провалився. Чому? Як у серпні 1996 року чеченцям вдалося повернути Грозний і фактично завершити російсько-чеченську війну? Як серпневий дефолт 1997 року  вплинув на Росію? 7 серпня 1999 року загони Басаєва і Хаттаба увійшли до Дагестану, а вже 9 серпня Єльцин призначив Володимира Путіна прем’єр-міністром і назвав своїм наступником. Ким був Путін до цього призначення і чому Єльцин обрав саме його?  Що відомо про причини катастрофи атомного підводного човна «Курськ» та чому Путін не врятував своїх моряків? І що чекає на Росію у серпні 2026 року? Про серпень у новітній історії Росії говорили історик Віталій Ляска та Павло Артимишин, старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.</p>
• 
  Війна як шанс. Українці і Перша світова 01.08.2026 51dk

  <p>Коли розпочалася Перша світова? Чи вона була Третьою Балканською війною ще до того, як стала Першою світовою. Чому Балкани стали пороховою діжкою, вибух якої спровокував Велику війну? Чи була Німеччина головною винуватицею війни? І чому утвердився міф, що Велика війна для українців була чужою? Як література та масова культура відсунула Східний фронт на маргінес? Як і які  технології змінили перебіг Великої війни? І коли врешті закінчилася ця війна? Про Першу світову як шанс для бездержавної української нації говорили історик Віталій Ляска та  Микола Глібіщук, кандидат історичних наук, асистент кафедри всесвітньої історії Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича</p>
• 
  1774 рік: коли Росія вигадала формулу майбутньої «Новоросії» 25.07.2026 47dk

  <p>У липні 1774 року Росія та Османська імперія підписали Кючук-Кайнарджійський мир, який запустив анексію Криму, знищення Січі та став підґрунтям для міфу про «Новоросію». Чому османи, ще донедавна «гроза» Європи, програли війну і що Росія отримала натомість? Як Росія отримала право «опікуватися» православними в Османській імперії і як це підживлювало її територіальні апетити? Чому незалежність Кримського ханства була фейковою? І як відбулася подальша анексія Криму? Про суголосність тогочасної імперської політики з теперішньою путінською агресією говорили історик Віталій Ляска та Владислав Грибовський, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН</p>
• 
  Століття принижень і жага реваншу. Чого хоче Китай? – Віталій Ляска, Андрій Козицький 13.07.2026 53dk

  <p>Століття принижень і жага реваншу. Чого хоче Китай? – Віталій Ляска, Андрій Козицький</p>
• 
  Відповідь Москві чи Варшаві? Український пантеон – В’ятрович, Ляска 06.07.2026 47dk

  <p>1 липня Рада ухвалила закон про Український національний пантеон. Чому, ідея, яка витала в Україні щонайменше кільканадцять років, реалізовується саме зараз? Для чого Україні пантеон саме зараз? На яку світову модель взорувалися українські законотворці? Де буде споруджено пантеон і як як буде відбуватися формування переліку постатей, пам`ять про яких буде репрезентована у пантеоні? Чи вшанування українців минулого не розсварить нас сьогодні із сусідами? І як дійти згоди всередині України про те, хто має бути похованим у пантеоні? Про історичну політику сучасної України говорили історик Віталій Ляска та Володимир В’ятрович, народний депутат, історик, екс-глава Українського інституту національної пам'яті.</p>
• 
  Як Люблінська унія врятувала Україну від Москви 29.06.2026 48dk

  <p>1 липня 1569 року в Любліні була підписана угода, яка створила одну з найбільших держав тогочасної Європи — Річ Посполиту Обох Народів. Чому руський (український) народ не став третьою силою у новій державі? Чи була Люблінська унія добровільним союзом? Чи справді події у Любліні врятували українські землі від поглинання Московією у XVI столітті? Як унія вплинула на подальше націєтворення українців? І чому у нас досі поширені міфи про “польсько-литовську окупацію” українських земель? Про роль Люблінської унії в історії України говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка</p>
• 
  Чому Польща боїться Україну? 27.06.2026 50dk

  <p>Чому Польща за останнє десятиліття пішла різко вправо? Звідки живиться польський націоналізм? І чи є тут рука Кремля? Чому польські та українські історики не можуть домовитися між собою? Чи можемо побачити паралелі між сучасною риторикою і польським націоналізмом початку 20 століття ? Як українська сторона повинна реагувати на таку інструментизацію історії? Якщо тенденція збережеться, чого варто очікувати у польсько-українських відносинах у найближчі роки? І що змінилося б у польській риториці, якби закінчилася російсько-українська війна? Про це говорили історик Віталій Ляска та Богдан Гудь, доктор історичних наук, професор кафедри міжнародної безпеки і стратегічних студій ЛНУ ім. І. Франка.</p>
• 
  Як путінська Росія реанімує ГУЛАГ 15.06.2026 50dk

  <p>У червні 1934 року Центральний виконавчий комітет СРСР доповнив радянське законодавство статтями про зраду Батьківщини. Кого ж у Кремлі вважали зрадником батьківщини? Як за гадані злочини звинувачених карали їх родини? Хто такі «мінусники» і «повторники»? Що таке «сучача війна» в ГУЛАГу і як українцям вдалося вистояти у протистоянні з кримінальним світом? Де проходить межа між ГУЛАГом і нацистськими концтаборами? І як Росія сьогодні реанімує практики ГУЛАГу? Про український вимір сталінських концтаборів говорили історик Віталій Ляска та Леся Бондарук, кандидатка історичних наук, співробітниця Українського інституту національної пам’яті</p>
• 
  Історія українського націоналізму – Мирослав Шкандрій, Віталій Ляска 08.06.2026 49dk

  <p><p>Історія українського націоналізму – Мирослав Шкандрій, Віталій Ляска</p></p>
• 
  Кінець козацької вольниці: як і чому Росія знищила Запорозьку Січ – Віталій Ляска, Владислав Грибовський 01.06.2026 51dk

  <p><p></p><p>На початку червня 1775 року російські війська оточили й без бою ліквідували останню Запорозьку Січ — символ козацької вольності та автономії. Кошового отамана Петра Калнишевського заарештували й заслали до Соловецького монастиря, де він провів у неволі понад чверть століття, тоді як частина козаків подалася за Дунай під протекцію Османської імперії, а інші залишилися служити Росії в новостворених козацьких формуваннях. Чому саме влітку 1775 року російська влада вирішила ліквідувати Запорозьку Січ? Чи було це рішення раптовим, чи його готували роками? Чому запорожці не чинили опору російським військам? Чи вийшла б Російська імперія до Чорного моря без допомоги козаків? Як пов’язано знищення Січі і анексія Кримського ханства? Про останні роки існування Запорозької Січі говорили історик Віталій Ляска та Владислав Грибовський, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України.</p><p></p></p>
• 
  Чому Москва досі боїться Петлюру? 31.05.2026

  <p>26 травня 1926 року на розі вулиці Расін і бульвару Сен-Мішель у Парижі Самуїл Шварцбард випустив кілька куль у Симона Петлюру. Голова Директорії та головний отаман Армії УНР помер того ж дня у шпиталі. Як ми ми пам’ятаємо Симона Петлюру через ро стоків після його загибелі? Як Петлюра із соціаліста став націоналістом? Чому і хто затаврував його антисемітом?За що вбили Болбочана? Які наративи формувала радянська пропаганда навколо фігури Петлюри, і чому його ім’я стало частиною політичної тріади ворогів разом із Мазепою та Бандерою? Про постать Симона Петлюри говорили історик Віталій Ляска та Олександр Кучерук, завідувач відділом Української революції Національного музею історії України</p>
• 
  Де народився український націоналізм 18.05.2026 46dk

  <p>У травні 1924 року за достеменно нез’ясованих обставин загинув Микола Міхновський, відомий український політичний та громадський діяч, якого часто називають одним із засновників модерного українського націоналізму. Чи справді український націоналізм народився не у Галичині, а на Наддніпрянщині? Чому успішний адвокат боровся за самостійну Україну і чи розуміли його українські політики? Як у Харкові 1904-го року намагалися підірвати пам’ятник Пушкіну? Чому Грушевський та Винниченко засуджували створення українського війська? І чому Українська революція не почалася із гасел незалежності? Про роль Миколи Міхновського в історії України говорили Віталій Ляска та Юрій Юзич, історик, ветеран російсько-української війни</p>
• 
  Історики, а не політики: хто примирить Україну і Польщу 14.05.2026 49dk

  <p>На початку травня у польському Баранові-Сандомирському відбувся Польсько-український історичний конгрес — найбільша на сьогодні зустріч дослідників з Польщі та України, присвячена осмисленню спільного минулого та способів його інтерпретації. Близько сотні істориків зібралися, аби говорити про тисячоліття українсько-польських взаємин — від середньовіччя до найболючіших конфліктів ХХ століття. Чи став цей конгрес спробою повернути розмову про минуле з політичних трибун у простір фахової історичної дискусії? Чи можуть історики реально впливати на польсько-українські відносини, чи остаточні рішення все одно ухвалюють політики? Чи можливо говорити про українсько-польські відносини поза тінню Волинської трагедії? І чи не запізнилися ми з таким діалогом щонайменше на тридцять років? Наскільки реальними є спільні підручники з польсько-української історії та чи готові обидва суспільства до складної, а не зручної пам’яті? Про спроби нормалізації відносин між Україною та Польщею говорили історик Віталій Ляска та директор Український інститут національної пам'яті Олександр Алфьоров.</p>
• 
  Старі могили, нові конфлікти – Олександр Алфьоров, Віталій Ляска 11.05.2026 49dk

  <p><span style="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Roboto, -apple-system, "apple color emoji", BlinkMacSystemFont, "Segoe UI", Roboto, Oxygen-Sans, Ubuntu, Cantarell, "Helvetica Neue", sans-serif; font-size: 16px; white-space: pre-wrap;">Старі могили, нові конфлікти – Олександр Алфьоров, Віталій Ляска</span></p>