Пороблено

Bölümler

• 
  Хто вигадав Одесу? Хаджибей, «перлина біля моря» і колоніальна пам’ять 10.09.2026 45dk

  ⚓️ Одеса чи Хаджибей? «Перлина біля моря» чи місто, чию історію довго розповідали через імперські міфи? Що було тут до символічного «заснування» Одеси 1794 року — і як сьогодні місто повертає у свою пам’ять значно давніші й складніші сюжети?У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо з Оксаною Довгополовою — докторкою філософських наук, професоркою Київської школи економіки, кураторкою платформи культури пам’яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво».З випуску дізнаєтеся:⚓️ звідки взявся міф про «особливу Одесу»;⚓️ що було до Одеси й чому важливо говорити про Хаджибей;⚓️ як море, степ і порт формували міську ідентичність;⚓️ чому російська й українська культури так по-різному бачили південний степ;⚓️ як Одеса переосмислює Дюка, Катерину, Дерибасівську та інші міські символи;⚓️ як після 2022 року змінилися стосунки Одеси з морем, Миколаєвом і Херсоном;⚓️ що все це змінює в нашому уявленні про український Південь.Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку й пишіть у коментарях: що для вас означає Одеса — і яке місце у пам’яті міста має посідати Хаджибей?Підтримати нашу роботу: Монобанка: ⁠https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY⁠Baza by Mono⁠ https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW⁠Buy Me a Coffee: ⁠https://www.buymeacoffee.com/porobleno⁠ Patreon: ⁠https://patreon.com/POROBLENO⁠Проєкти Оксани Довгополової: https://www.instagram.com/past_future_arthttps://www.instagram.com/war_memory_uaІнстаграм Оксани Довгополової: https://www.instagram.com/oksanadovgopolovaТаймкоди00:00 — Одеса між міфом і реальною міською ідентичністю03:02 — Чому одесити завжди вважали своє місто особливим04:05 — Чому Російська імперія не довіряла Одесі08:00 — Що було на місці Одеси до 1794 року10:07 — Ходжабей чи Хаджибей: як правильно 11:42 — Одеса між морем і степом: що насправді створило місто15:17 — Чумаки, Ходжабей і український степ18:25 — Як Російська імперія створила міф про «порожнє місце»22:46 — Як Одеса сьогодні переосмислює власну пам’ять24:14 — Війна, мовчання порту і зерновий коридор26:22 — Як Миколаїв і Херсон змінили самоусвідомлення Одеси28:49 — «Одеса-мама»: звідки взявся цей образ і як він змінюється32:46 — Чому деколонізація в Одесі викликає стільки суперечок38:33 — Дюк, Катерина і те, кого Одеса хоче пам’ятати42:09 — Одеса повертається обличчям до степу й українського Півдня Команда "Пороблено": Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/ Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivationІнстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJSФейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2aЗамовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor Зйомка та монтаж: Дмитро КошелюкІнстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxjФейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EXДля листів - [email protected]Підписуйтеся на нас:YouTube -  https://www.youtube.com/@poroblenopodcastFacebook https://www.facebook.com/poroblenopodcastInstagram https://instagram.com/porobleno.podcastTikTok  https://www.tiktok.com/@porobleno.podcastTelegram https://t.me/poroblenopodcastThreads https://www.threads.com/@porobleno.podcast 
• 
  Як Галичина стала батьківщиною для німецьких поселенців і чому вони виїхали 03.09.2026 41dk

  Шваби, гессенці, меноніти — саме так часто називали себе німецькомовні переселенці, які з кінця XVIII століття оселялися на Галичині. Вони отримували землю, засновували нові поселення, будували школи й кірхи, створювали взірцеві господарства й поступово ставали частиною місцевого багатонаціонального світу. Але сьогодні про цю сторінку історії знають напрочуд мало.Гість нового випуску «Пороблено» —, доктор політичних наук, професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, лауреат премії імені Леся Танюка  Іван Монолатій. Разом з ним говоримо про те, ззвідки їхали німецькомовні переселенці, як вони жили поруч з українцями та поляками, чому не поспішали називати себе «німцями»,як зберігали власну ідентичність,Вмикайте цей епізод, щоб дізнатися, яким був їхній побут, що вони їли, чого навчили місцевих господарів та які історичні обставини призвели до зникнення цих громад. Підписуйтеся на канал і пишіть у коментарях, що ви знали про німецькомовні поселення Галичини.Підтримати нашу роботу: Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkYBaza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaWBuy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno Patreon: https://patreon.com/POROBLENOТаймкоди00:00 — Хто такі німецькомовні поселенці Галичини02:39 — Міграції в Європі, що почитати про колоністів04:19 — Коли німецькі поселенці з’явилися на Галичині 06:00 — Насправді переселенці не називалися німцями07:06 — Чому переселенці обирали саме Галичину09:39 — Як Габсбурги заохочували колонізацію11:11 — Як німці жили поруч з українцями та поляками12:39 — Німецькі школи, мова і збереження ідентичності15:20— Три хвилі німецької колонізації Галичини і що вони принесли19:38 — Книдлі та цісарський омлет: впливи німецької кухні22:10 — Як виглядали німецькі поселення і будинки26:23 — Як Галичина стала для них батьківщиною27:58 — Теодор Цеклер, сиротинці, співжиття українців та німців30:27 — Перша світова війна, германофобія, російська окупація Галичини35:34 — Як німецькі поселення почали зникати38:48 — 1939 рік: чому німців закликали «повертатися до Райху»39:04 — Відомі українці з німецьким корінням: військовики, Цеклер і Франко40:37 — «Жити і давати жити іншим»: що залишилося від німців Галичини Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivationІнстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJSФейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2aЗамовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/ Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu Зйомка та монтаж: Дмитро КошелюкІнстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxjФейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EXДля листів - [email protected]Підписуйтеся на нас:YouTube -  https://www.youtube.com/@poroblenopodcastFacebook https://www.facebook.com/poroblenopodcastInstagram https://instagram.com/porobleno.podcastTikTok  https://www.tiktok.com/@porobleno.podcastTelegram https://t.me/poroblenopodcastThreads https://www.threads.com/@porobleno.podcast 
• 
  Хто вигадав Донбас: як формували образ Сходу України та «донецьку ідентичність» 27.08.2026 37dk

  «Донбасу не існує» – провокаційна теза чи привід по-новому поглянути на Схід України? Що насправді означає слово «Донбас», які території воно охоплює і як ця назва стала водночас політичним міфом, місцем пам’яті, мемом і полем війни?Говоримо з Антоном Лягушею – кандидатом історичних наук, дослідником публічної історії та меморіалізації – про те, як формувалися наші уявлення про Донеччину, Донецьк і так звану «донецьку ідентичність».Які території насправді коректно називати Донбасом?Хто створював багатокультурний та індустріальний Схід України?Як радянська влада конструювала міф про особливий шахтарський край?До чого тут європейські інженери, протестантська етика й пальма Мерцалова?Як Донецьк став водночас містом шахтарів, містом мільйона троянд і «маленькою Москвою»?І чому ключі від квартири можуть бути важливішими за саму квартиру?Вмикайте новий випуск «Пороблено», щоб разом подивитися на Схід України поза радянськими та російськими міфами.Сторінка Антона Лягуші https://www.facebook.com/anton.lyagushaМагістерська програма КШЕ “Дослідження пам’яті та публічна історія” https://university.kse.ua/magistratura/msph00:00 «Донбасу не існує», або у чому проблема з цим терміном01:36 Де насправді проходять кордони Донбасу05:09 Як СРСР створював «особливий Донбас»06:29 Європейці на Донеччині: яким регіон був до СРСР09:14 Як створювали міф про шахтарський край12:19 Звідки взявся міф про «особливих донбасян»15:41 Шахтарі, незалежність України і «Червона рута» в Донецьку18:01 Чи існує особлива донецька ідентичність20:28 Як пропаганда змушує людей грати нав’язані ролі24:41 Пальма Мерцалова, «Шахтар» і Донбас Арена: символи Донецька26:23 «Бізнес-столиця» і «маленька Москва»: яким був Донецьк 2000-х29:33 Місто мільйона троянд і пам’ять про втрачений Донецьк30:28 Чому донеччани досі носять ключі від своїх квартир32:46 Як війна змінює пам’ять про Донецьк33:09 Стела Донецької області: як народжується нове місце пам’яті36:15 Якщо Донбасу не існує, то що існує? Підтримати нашу роботу: Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkYBaza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaWBuy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno Patreon: https://patreon.com/POROBLENOКоманда "Пороблено": Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/ Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivationІнстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJSФейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2aДар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivationІнстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJSФейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2aЗамовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivationІнстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJSФейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2aЗамовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor Зйомка та монтаж: Дмитро КошелюкІнстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxjФейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EXДля листів - [email protected]За гостинність дякуємо музею “Духовні скарби України”
• 
  Від «Червоної рути» до Майданів: як музичні фестивалі готували українців до спротиву і незалежності 20.08.2026 53dk

  Чому кожна українська революція має свій плейлист? Чи могли фестивалі, музика та контркультура підготувати покоління, яке згодом вийшло на майдани? Та як спільний спів допомагає людям єднатися, мобілізуватися й тримати стрій у найважчі моменти?У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо з доктором історії та цивілізаційних процесів Богданом Шумиловичем про музику спротиву, деколонізацію через попкультуру та українське фестивальне покоління, яке їздило автостопом, жило в наметах, знайомилося з сучасною українською культурою, а потім виходило на Майдани і творило історію незалежної України. Разом аналізуємо, яку причетність мають фестивалі до формування нашого спротиву та які пісні стали символами різних етапів української й не тільки історії. Говоримо про музику 1980-х, саундтреки Празької весни і Революції на граніті, культурний вибух часів Помаранчевої революції та значення контркультури в нашій історії:Яку роль у цьому відіграла «Червона рута» і Володимир Івасюк? Коли музика перетворюється на інструмент спротиву? Чого нас вчать фестивальні приклади з Естонії та Чехії?Як зникла знакова культура фестивалів 2000-х?Чому революціям потрібні пісні та який саундтрек пише сучасна Україна – дивіться у новому випуску «Пороблено».Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку і діліться в коментарях, з якими піснями у вас асоціюються історичні події України.Богдан Шумилович – доктор філософії, доцент кафедри культурології гуманітарного факультету Українського католицького університету, афілійований дослідник Центру міської історії.Фейсбук: https://www.facebook.com/bohdan.shumylovychСтатті на “Україні модерній”: https://uamoderna.com/author/shumylovych/Серія “Шумилович пояснює” на “Я-Галерея”: https://www.youtube.com/watch?v=EnJH0PIKTNA&list=PLBX7c7VuElnE Підтримати нашу роботу: Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkYBaza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaWBuy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno Patreon: https://patreon.com/POROBLENOТаймкоди00:00 Презентація гостя і теми00:55 Чому українці так багато співають05:08 Музика і спротив: балтійські країни07:57 Філософія співання разом 09:11 Українська традиція співу: від кобзарів до модерної культури13:31 Музика протесту і Празька весна15:50 Марта Кубішова: як пісня випадково стала гімном революції18:40 Гавел, панки і контркультура як форма спротиву23:28 Роль музики у формуванні спротиву24:13 Як у СРСР діставали західну музику28:35 Як «Брати Гадюкіни» деколонізували Шумиловича31:48 «Червона рута» і покоління, яке вийшло на протест35:52 «Вивих», фестивальна молодь і культура 1990-х38:01 Чи привела «Червона рута» до Революції на граніті?40:08 Чому перша «Червона рута» відбулася саме в Чернівцях42:22 Як «Червона рута» поєднала традиційну культуру і рок44:49 Куди зникла українська фестивальна культура?48:57 Як фестивалі підготували покоління Майданів49:56 Спонтанний протест чи організована сцена: хто замовляє музику?51:56 Підсумки Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivationІнстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJSФейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2aЗамовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/ Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся”: https://annanikolaieva.com.ua Замовити книжку Анни "А тепер і спитати немає в кого...": https://laboratory.ua/author/anna-nikolaeva Зйомка та монтаж: Дмитро КошелюкІнстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxjФейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EXДля листів - [email protected]
• 
  Лимони, ведмеді й книжки: як насправді виглядав український ярмарок 13.08.2026 31dk

  На ярмарках купували й продавали, укладали угоди, обмінювалися новинами, слухали музику, куштували місцеві страви та дивилися вистави. На кілька днів ярмарок перетворював місто чи село на великий економічний і культурний центр.У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо з Вадимом Назаренком — кандидатом історичних наук і співробітником Національного музею народної архітектури та побуту України.З’ясовуємо, коли в Україні з’явилися ярмарки та чим вони відрізнялися від торгів і базарів. Дізнаємося, як працювало ярмаркове коло, наскільки далеко раніше їздили за товарами та яку екзотику можна було знайти на українських прилавках — від керобу й лимонів до тростинного цукру та товарів з Османської імперії.Вмикайте новий епізод, щоб дізнатися:наскільки популярним товаром були книги і що саме читали в ХІХ ст.,чи можна вважати давній ярмарок предком сучасних фестивалів вуличної їжі, як трансформувалася ярмаркова культура за останні сто років,чим цікавий приклад з Сорочинським ярмарком і де сьогодні варто було б відроджувати справжні українські ярмарки.Перевірте, чи підписані ви на канал, дивіться новий випуск і розповідайте про ваше ставлення до ярмаркової культури.Підтримати нашу роботу: Монобанка: ⁠https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY⁠Baza by Mono⁠ https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW⁠Buy Me a Coffee: ⁠https://www.buymeacoffee.com/porobleno⁠ Patreon: ⁠https://patreon.com/POROBLENO⁠Таймкоди00:00 Презентація гостя і теми00:39 Коли та як з’явилися ярмарки02:57 Торги, базари, ярмарки - яка різниця04:16 Що саме можна було купляти на ярмарках07:14 Наскільки далеко їздили за товарами, що таке ярмаркове коло10:01 Екзотичні товари: кероб, лимон, тростинний цукор, товари з Османської імперії13:09 Іноземні купці та що вони везли: євреї, греки, кримські татари, росіяни17:50 Організація торгівлі, податки від продажу21:51 Музиканти, водіння ведмедів на ярмарках23:45 Предтеча фестивалів вуличної їжі, спеціалізовані ярмарки25:29 Трансформація ярмарків з радянських часів до сьогодні26:54 Торгівля книжками29:13 Сорочинський ярмарок30:46 Де би відроджував ярмарки Вадим Назаренко Команда "Пороблено": Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/ Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivationІнстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJSФейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2aЗамовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли”: https://laboratory.ua/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukraini Замовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyat Зйомка та монтаж: Дмитро КошелюкІнстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxjФейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EXДля листів - [email protected]За гостинність дякуємо музею “Духовні скарби України”Підписуйтеся на нас:YouTube -  https://www.youtube.com/@poroblenopodcastFacebook https://www.facebook.com/poroblenopodcastInstagram https://instagram.com/porobleno.podcastTikTok  https://www.tiktok.com/@porobleno.podcastTelegram https://t.me/poroblenopodcast
• 
  Кава навіть без кави: кримськотатарська традиція від ханів до депортації 06.08.2026 42dk

  Кримськотатарській каві майже пів тисячоліття — і головне в ній не рецепт, а контекст. Це неодмінна частина гостинності й етикету, політичної та родинної культури, а після депортації – ще й один зі способів зберегти зв’язок із Кримом.У цьому епізоді говоримо з Олексієм Савченком – дослідником кримськотатарської спадщини, кандидатом історичних наук, заступником генерального директора з наукової роботи Національного музею історії України:☕️Як кава потрапила до Криму?☕️Як вона смакувала кількасот років тому?☕️У чому її готували?☕️Чому кав’ярні були передусім чоловічим простором і до чого тут казкарі, музиканти та мандрівники? ☕️Чи правда, що за чашкою кави слухали казкарів?☕️Де тим часом пили каву жінки? ☕️Як виглядали весільна кава, кава радісних новин та які ще бувають кави?☕️Які зміни переживає кавова культура кримських татар сьогодні?Вмикайте новий епізод “Пороблено, щоб дізнатися, як формувалася кримськотатарська кавова культура, як виглядала кавова культурна дипломатія та які ліки заміняла кава у XVIII столітті.Деталі щодо виставки “Miras. Спадщина”: https://nmiu.org/events/exhibitions/26Телеграм-канал Олексія Савченка “Нотатки орієнталіста” https://t.me/orientalistnotesІнстаграм Олексія Савченка: https://www.instagram.com/orientalistnotes/ Олексій Савченко – дослідник кримськотатарської спадщини, кандидат історичних наук, заступник генерального директора з наукової роботи Національного музею історії України. Разом з Есмою Аджієвою є співавтором облікової карти "Кавова традиція кримських татар" до національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.Таймкоди00:00 Презентація гостя і теми00:44 Коли та як кава потрапила до Криму04:06 Кава у кримськотатарської еліти, посада відповідального за каву у палаці07:22 Кавові кімнати у палаці08:37 Особливий посуд, інструктажі з кавового протоколу для послів 11:20 Як пив каву хан, які властивості приписували каві у XVII-XVIII ст.13:40 Кава в походах і козаки17:49 Чи ми щось знаємо про рецепти і смак кави XVIII ст.19:40 У чому роблять кримськотатарську каву21:37 Кав’ярні як чоловічий простір, казкарі, музиканти, подорожні28:10 Де був жіночий кавовий простір29:23 Весільна кава, кава на народження дитини32:23 Значення кави в депортації, чим заміняли каву36:48 З чим подавали каву, кримськотатарські солодощі39:14 Кавова культура сьогодні  Підтримати нашу роботу: Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkYBaza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaWBuy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno Patreon: https://patreon.com/POROBLENOКоманда "Пороблено": Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivationІнстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJSФейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2aЗамовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли”: https://laboratory.ua/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukraini Замовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyat Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/ Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu Зйомка та монтаж: Дмитро КошелюкІнстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxjФейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EXДля листів - [email protected]
• 
  Мак, відьми, дощ, кутя: несподівана історія українського оберега 30.07.2026 25dk

  Мак — оберіг усіх оберегів. У традиційній культурі українців ця рослина була не просто інгредієнтом для куті, пиріжків чи святкової випічки, а потужним символом захисту, родючості та пам’яті.У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо про мак в українській традиційній культурі — від Маковія до Святвечора, від оберегів до сороміцьких натяків, від народних ігор до ритуальних страв.Чому мак вважали таким сильним оберегом? Чому любов до маку могла викликати підозру у відьомстві? І як ця маленька рослина стала частиною обрядів, вірувань і святкової кухні?У цьому випуску говоримо про:— захисну й магічну силу маку;— мак у ритуальних стравах і фольклорі;— зв’язок маку з відьмами, чарами та уявленнями про небезпеку;— сороміцькі паралелі з макогоном;— міфологічні зв’язки маку з дощами. Епізод створено у партнерстві з проєктом про українські традиції для сьогодення «Витоки» від Zagoriy Foundation.Витоки – це проєкт Zagoriy Foundation про інтеграцію традиційної культури в сьогодення – у корпоративну культуру, освітні процеси, сімейні святкування тощо. Фізично він представлений в ілюстрованих електронних путівниках, які можна безоплатно завантажити на сайті проєкту Витоки – https://vytoky.com/series/ Путівники розповідають про ключові традиції святкування різних свят і пропонують сценарії залучення звичаїв у сучасне життя. Диджитал-календар від «Витоків» — зручний навігатор українськими святами, який завжди буде напохваті у вашому телефоні. Щоб додати календар собі: Перейдіть за посиланням: http://cal.ae/smhisgw Додайте його у свій календар на телефоні.Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку й пишіть у коментарях: з чим у вас асоціюється мак — з Маковієм, кутею, пиріжками чи оберегами?Таймкоди00:00 Презентація теми01:23 Де дізнатися про Маковія та інші свята02:21 Від чого захищає мак як оберіг05:23 Загадки про мак 06:44 Який саме мак вважався найсильнішим08:35 Мак, макогон, Маковія11:15 Ворожіння з маком на Різдво, зв’язок з предками12:59 Етнолінгвістика і мак: дощ, блискавки, заспокоєння15:55 Ігри “Просо” і “Мак”18:43 Макар і дощ20:32 Макові квіти і пам’ять, соняшник як український символ23:15 Мак у вінках?24:10 Макова оліяПідтримати нашу роботу: Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkYBaza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaWBuy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno Patreon: https://patreon.com/POROBLENOКоманда "Пороблено": Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - ⁠https://t.me/culturaldeprivation⁠Інстаграм - ⁠https://cutt.ly/p7AWvJS⁠Фейсбук - ⁠https://cutt.ly/o7AWA2a⁠Замовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли”:⁠ https://laboratory.ua/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukraini⁠ Замовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят":⁠ https://laboratory.ua/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyat⁠ Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/ Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu Зйомка та монтаж: Дмитро КошелюкІнстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxjФейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EXДля листів - [email protected]Підписуйтеся на нас:YouTube -  https://www.youtube.com/@poroblenopodcastFacebook https://www.facebook.com/poroblenopodcastInstagram https://instagram.com/porobleno.podcastTikTok  https://www.tiktok.com/@porobleno.podcastTelegram https://t.me/poroblenopodcast
• 
  Український хліб в історії та обрядах: калита, коровай, забудько, дивень, побігун 23.07.2026 40dk

  Хліб в українській культурі — це не просто їжа. Це справжній символ життя, добробуту, святості й зв’язку між людьми. Він супроводжував людину від народження до смерті, був частиною щоденного побуту, святкового столу, весільних і календарних обрядів, поминань, магічних і лікувальних практик.У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо про хліб в українській традиційній культурі разом із Людмилою Герус — етнологинею, докторкою історичних наук.У цьому випуску говоримо про:— коли наші предки почали випікати хліб;— яким був хліб у давнину і чи існував «трипільський хліб»;— які заборони й ритуали існували довкола хліба;— як часто пекли хліб і як його зберігали— якою були роль різдвяних і весняних хлібів;— чому коровай був одним із найважливіших символів весілля;— що означають дивень, забудько і побігун та інші незвичні назви випіків;— як хліб використовували в магії та лікуванні.Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку і пишіть у коментарях, які хлібні вироби випікали у вашій сім’ї. Серед коментарів під відео ми розігруємо книжку Людмили Герус “Історія українського хліба” з підписом авторки.Таймкоди00:00 Презентація гості і теми00:40 Відколи українці випікають хліб, чи був він у трипільців03:36 Коли почали випікати в печах, який це був хліб06:00 Традиційний прісний хліб 08:01 Традиційний вчинений хліб09:03 Як зберігали хліб, щоб не черствів09:51 Заборони, ритуали довкола хліба12:09 Невидима робота: підготовка до випікання15:21 Символіка хліба в обрядовості: Андрія18:07 Різдвяні хліби: книш, калач, керечун23:09 Весняні хліби: жайворонки24:22 Паска, бабка, оздоблення великоднього хліба28:30 Весільний коровай і до чого тут корова33:23 Навіщо дивитися крізь калач35:53 Побігун, шишки на інші види хлібів37:17 Хліби у магії та лікуванніПідтримати нашу роботу: Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkYBaza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaWBuy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno Patreon: https://patreon.com/POROBLENOКоманда "Пороблено": Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - ⁠https://t.me/culturaldeprivation⁠Інстаграм - ⁠https://cutt.ly/p7AWvJS⁠Фейсбук - ⁠https://cutt.ly/o7AWA2a⁠Замовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли”:⁠ https://laboratory.ua/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukraini⁠ Замовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят":⁠ https://laboratory.ua/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyat⁠ Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/ Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu Зйомка та монтаж: Дмитро КошелюкІнстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxjФейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EXДля листів - [email protected]За гостинність дякуємо Львівському Муніципальному Мистецькому Центру.Підписуйтеся на нас:YouTube -  https://www.youtube.com/@poroblenopodcastFacebook https://www.facebook.com/poroblenopodcastInstagram https://instagram.com/porobleno.podcastTikTok  https://www.tiktok.com/@porobleno.podcastTelegram https://t.me/poroblenopodcast
• 
  Ідентичність як вибір, шлях чи призначення: як і коли ми обираємо бути українцями 15.07.2026 35dk

  Що нас робить українцями? Мова, походження, культура, традиції, політичний вибір – чи внутрішнє рішення бути частиною українського світу? У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо про національну ідентичність: як вона формується, змінюється, успадковується або свідомо обирається.Гість випуску – Богдан Тихолоз, директор Дому Франка, кандидат філологічних наук, літературознавець. Разом розбираємося, чому одні люди, маючи всі «стартові» ознаки українськості, від неї відмовляються, а інші – навпаки приходять до неї через зусилля, внутрішню роботу і часто всупереч середовищу. У випуску говоримо про таке:— що впливало на вибір української ідентичності на межі ХІХ–ХХ століть;— як формувалася українськість Франка, Антоновича, Хвильового, Липинського, Теліги, Стуса та інших вагомих діячів нашої історії?— як боротися з вибірковим переосмисленням культурної спадщини;— як впливають на усвідомлення власної ідентичності традиції і тиск суспільства;— як подолати страх перед різноманіттям і перевинайти українську ідентичність у часи війни.Цей випуск створено у партнерстві з проєктом «Витоки» від Zagoriy Foundation.Витоки – це проєкт Zagoriy Foundation про інтеграцію традиційної культури в сьогодення – у корпоративну культуру, освітні процеси, сімейні святкування тощо. Фізично він представлений в ілюстрованих електронних путівниках, які можна безоплатно завантажити на сайті проєкту Витоки – https://zf.digital/putivnyky_zvychayamyПутівники розповідають про ключові традиції святкування різних свят і пропонують сценарії залучення звичаїв у сучасне життя. Детальніше про дослідження українських традицій, зроблене Zagoriy Foundation спільно з Центром соціальних та маркетингових досліджень «СОЦИС» для проєкту «Витоки» – https://zf.digital/doslidjenniаПідписуйтеся на канал, ставте вподобайку й пишіть у коментарях: що для вас означає бути українцем або українкою?Таймкоди00:00 Презентація гостя і теми00:58 Національна ідентичність як процес і коли він почався 01:51 Як формував свою ідентичність Іван Франко04:49 Володимир Антонович, інші діячі польського і російського походження06:32 Вплив Харкова 1920-х на вибір ідентичності Миколи Хвильового08:17 Україна 100 років тому – про інклюзивність, а не ексклюзивність 09:49 Василь Стус, український Донбас12:56 Традиціоналістська модель ідентичності, як традиції нас формують16:43 Ідентичність - це відповідальність, яку треба плекати20:49 Вибірковість переосмислення постатей: Булгаков, Сікорський, Чайковський24:39 Тиск середовища на вплив ідентичності28:11 Ідентичність не генетична: Гоголь, Липинський31:10 Немає “ідеальних” українців у вакуумі33:51 У нас зараз шанс перевинайти українську ідентичністьПідтримати нашу роботу: Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkYBaza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaWBuy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno Patreon: https://patreon.com/POROBLENOКоманда "Пороблено": Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/ Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y Замовити книгу Анни “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся”: https://annanikolaieva.com.ua Замовити книжку Анни "А тепер і спитати немає в кого...": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu Дар’я Анцибор - фольклористка, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivationІнстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJSФейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2aЗамовити книгу Дар’ї "Під подушку чи під ялинку?"або “Дреди, батли і стіли” https://laboratory.ua/author/darya-antsyborЗйомка та монтаж:Дмитро КошелюкІнстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxjФейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EXДля листів - [email protected]
• 
  Хто такі ногаї і чому ми про них нічого не знаємо? Стерта історія Дикого Півдня. Випуск пам'яті Ігоря Ходжаніязова 09.07.2026 30dk

  Хто такі ногаї — і чому ми так мало про них знаємо? Яким був Південь України до колонізації Російською імперією? І який слід ногаї залишили в українському побуті, мові, музиці та уявленнях про степ і степову культуру?У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо про тюркський народ ногаїв, який жив на українському Півдні і був важливою частиною історії степу.Гість випуску — Ігор Ходжаніязов, дослідник історії традиційної музики, музикант, дослідник тюркських народів України, автор телеграм-каналу «Анонімний автор 18 ст.».Тема Півдня України та його колонізації лише починає відкриватися для більшості українців. Дехто й досі уявляє ці території як «порожній степ», «нічийні землі», «Дике поле», де до приходу імперії ніхто не затримувався. Але настправді тут постійно жили різні народи, існували складні зв’язки, конфлікти, торгівля, взаємні впливи й жорстокі реалії свого часу.У цьому випуску говоримо про те:— хто такі ногаї, де вони жили і яке місце займали в історії українського Півдня;— який стосунок до колонізації степу мали українці;— якою була історія стосунків козаків і ногаїв і до чого тут чабани;— які ногайські слова досі побутують в українській мові;— як Російська імперія розправлялася з ногайцями та ламала їхній спосіб життя;— хто сьогодні називає себе ногаями і де в Україні збереглися їхні поселення;Цей випуск ми записали за кілька місяців до мобілізації Ігоря Ходжаніязова до лав ЗСУ. На превеликий жаль, Ігор загинув 28 червня 2026 року під час виконання бойового завдання. У нього залишилися дружина і троє малих синів.Просимо підтримати родину:монобанка: https://send.monobank.ua/jar/5t1FbPYvYm💳 картка Моно 4874 1000 3016 7061конверт Приватбанку: 5168 7521 5313 1795PayPal: [email protected]Якщо Ви знали Ігоря особисто або просто хочете долучитися до збору і систематизації його наукової та творчої спадщини, запрошуємо долучитися до групи “Спадок Ігоря Ходжаніязова” у фейсбуку:  https://www.facebook.com/groups/2999397673589972та в телеграмі: https://t.me/+p5UVJ9fskEFjYTBiІнші відео з Ігорем на Пороблено:https://www.youtube.com/watch?v=hDE9VIJAbj8https://www.youtube.com/watch?v=YW1U4zxGKGE Телеграм-канал Ігоря: https://t.me/anonimny_avtorYouTube: https://www.youtube.com/@valmakarТаймкоди00:00 Презентація гостя і теми00:33 Хто такі ногаї та як вони опинилися на півдні України02:39 Дике поле насправді не було диким03:56 Якими були контакти ногаїв з українцями05:56 Право сильного: стосунки козаків і ногаїв08:48 Козаки брали невільників з ногаїв10:23 “Дикий Південь”, степ і чабани12:31 Співіснування задля вигоди: обмін досвідом і політичні інтереси14:02 Чабани, козаки і взаємовпливи15:17 Що їли чабани на Великдень16:21 Ногайські слова в українській мові17:37 На Півдні знахарів називали “татари”19:04 Стереотипи про ногаїв серед сусідніх народів21:33 Українські думи та ногайський епос22:29 Куди ділися ногаї, де вони оселилися24:27 Ногайськ, асиміляція і колоніальна політика росіян27:46 Чим українці завдячують сусідству з ногаями29:37 Дякуємо Ігорю Підтримати нашу роботу: Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkYBaza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaWBuy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno Patreon: https://patreon.com/POROBLENOКоманда "Пороблено": Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - ⁠https://t.me/culturaldeprivation⁠Інстаграм - ⁠https://cutt.ly/p7AWvJS⁠Фейсбук - ⁠https://cutt.ly/o7AWA2a⁠Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/ Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y Зйомка та монтаж: Дмитро КошелюкІнстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxjФейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EXДля листів - [email protected]
• 
  Що насправді дратує поляків в українцях? Багаті біженці, стереотипи про жінок і "недостатня вдячність" 02.07.2026 40dk

  Як поляки бачили українців до повномасштабного вторгнення — і як цей образ змінюється тепер? Що виявилося сильнішим: досвід близькості після 2022 року чи старі стереотипи? І як сьогодні в Польщі співіснують солідарність, втома, повсякденне сусідство та політичні маніпуляції довкола українців?У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо з Оленою Бабаковою — журналісткою, докторкою гуманітарних наук, дослідницею української еміграції та польсько-українських стосунків.Разом розбираємося, чи можна називати українців у Польщі діаспорою, як змінювалися хвилі міграції до і після 2022 року та які стереотипи в польсько-українських стосунках досі залишаються живучими.У цьому випуску говоримо про:— зміни у польсько-українському сусідстві внаслідок повномасштабного вторгнення;— міфи про «недостатньо вдячних» українців;— стереотипи про соцдопомогу, багатих переселенців і жінок-мігранток;— різницю між онлайн-ненавистю та реальним досвідом життя поруч;— антиукраїнські наративи в Польщі;— вплив політичного клімату на українців за кордоном.Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку й пишіть у коментарях: як, на вашу думку, змінилися стосунки українців і поляків після 2022 року?Підтримати нашу роботу: Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkYBaza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaWBuy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno Patreon: https://patreon.com/POROBLENOТаймкоди00:00 Презентація гості та теми01:02 Українці у Польщі - це діаспора? 02:28 Діаспора у Канаді та США04:42 Діаспора в Європі05:50 Коли згадують про діаспорян та скільки їх насправді07:41 Скільки українців у Польщі 11:13 Чоловіки vs жінки-мігранти у Польщі до і після 202213:59 Ставлення поляків до українців – тема політична17:08 Соцопитування про ставлення поляків до українців до 202220:21 Ставлення після 2022 – це про конкретних людей21:59 “Недостатньо вдячні” та як поляки бачать вдячність українців23:45 “Українці приїхали сидіти на соцдопомозі”24:58 “Переїхали багатії”26:38 Патріархальні стереотипи28:20 Онлайн та офлайн – це дві великі різниці30:46 У кого найкращий досвід життя у Польщі32:44 Антиукраїнські наративи, складнощі вибору лишатися у Польщі36:25 Як політичний клімат впливає на українців у Польщі38:03 Підтримуйте українську діаспору попри всеКоманда "Пороблено": Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/ Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivationІнстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJSФейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2aЗамовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли”: https://laboratory.ua/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukraini Замовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyat Зйомка та монтаж: Дмитро КошелюкІнстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxjФейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EXДля листів - [email protected]
• 
  Кавова столиця, пивні 90-х і радянські десерти: історія смаків Львова 25.06.2026 41dk

  Як Львів став кавовою столицею? Хто створив бренд галицької кухні? Який український десерт має несподіваний зв’язок із білоруським КДБ? І в чому був секрет пива у львівських закладах 1990-х? У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо про каву, пиво, десерти, ресторани й гастрономічні міфи Львова та Галичини і не тільки.Гість випуску — Всеволод Поліщук, ресторатор, дослідник гастрономічної культури, автор книги «Фантастична історія української кухні».Разом розбираємося, чому Львів вважають кавовою столицею, як змінювалася культура кавоваріння, у чому феномен Юрія Кульчицького, як змінювалася культура пиття пива та чому деякі радянські десерти потребують уважнішого погляду.У цьому випуску говоримо про:— перші кав’ярні на українських теренах;— «Вірменку», культуру зустрічей і міські субкультури;— проблеми з кавою у 1980–1990-х;— пивні Львова й культуру споживання пива у 90-ті;— торт «Спартак» і радянську гастрономічну спадщину;— як створювався бренд галицької кухні.Купити книгу Всеволода Поліщука https://www.vikhola.com/product-page/fantastychna-istoriia-ukrainskoi-kukhni-bookПідписуйтеся на Всеволода:https://www.facebook.com/vsevolod.polishchukhttps://www.instagram.com/vsevo.polishchukТаймкоди:00:00 Презентація гостя і теми00:30 Де були перші кав’ярні03:19 Перша кава у Львові05:15 Перша кав’ярня у Львові06:18 Як готували каву вдома і у закладах 200 років тому08:06 У чому феномен Кульчицького10:41 “Вірменка”, культура зустрічей, субкультури15:37 Проблема кави 80-х–90-х18:50 Як Львів став кавовою столицею22:56 Пивні Львова у 1990-ті26:47 Культура споживання пива у 90-ті28:17 Секрети піни на пиві у 90-ті31:04 Боротьба за повернення наших десертів, медівник32:04 Що не так зі Спартаком33:58 Співпраця ресторанних бізнесів і науковців40:45 Читайте і вигравайте “Фантастичну історію української кухні”Підтримати нашу роботу: Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkYBaza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaWBuy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno Patreon: https://patreon.com/POROBLENOКоманда "Пороблено":Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivationІнстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJSФейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2aЗамовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли”: https://laboratory.ua/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukrainiЗамовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку?" https://laboratory.ua/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyatАнна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наукСайт - https://annanikolaieva.com.ua/Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsuФейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2YЗамовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся”: https://annanikolaieva.com.uaЗамовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?"https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-roduЗйомка та монтаж: Дмитро КошелюкІнстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxjФейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EXДля листів - [email protected]За гостинність дякуємо Львівському Муніципальному Мистецькому Центру.В оформленні обкладинки використано картину Олена Клименко "Кава з ромашками" (2020).Підписуйтеся на нас:YouTube https://www.youtube.com/@poroblenopodcastFacebook https://www.facebook.com/poroblenopodcastInstagram https://instagram.com/porobleno.podcastTikTok https://www.tiktok.com/@porobleno.podcastTelegram https://t.me/poroblenopodcastПослухати на подкаст-платформах:Spotify https://open.spotify.com/show/3xFXICGqQ1Ir5V1j44Uizh Apple Podcasts https://podcasts.apple.com/us/podcast/пороблено/id1682221134 Podcasts MEGOGO https://megogo.page.link/BAw8EE5KBt4VkHTK9АБУК https://abuk.com.ua/catalog/books/3914
• 
  Пахощі, сморід, аромат: ставлення до запаху в традиційній і сучасній культурі 18.06.2026 28dk

  У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо про запахи в українській культурі: як вони зберігають пам’ять, повертають до рідних місць і людей, допомагають впізнавати «своє» та «чуже», лікують, захищають і супроводжують важливі моменти життя.Запах – один із найсильніших провідників пам’яті. Він може за мить повернути давно забуте, нагадати про тих, кого вже немає поруч, викликати піднесення, смуток чи навіть відразу. У традиційних уявленнях українців пахощі були не лише частиною побуту, а й важливим елементом обрядів, свят та лікування.У цьому випуску говоримо про те:— як запахи пов’язані з пам’яттю та емоціями;— наскільки глибоко вкорінені запахи у традиційних уявленнях;— чому запах допомагає впізнавати «своїх» і «чужих» та як це впливає на тяглість дискримінації за етнічною ознакою;— якого значення раніше надавали підкурюванням;— навіщо музеям продумувати запахи своїх експозицій.Пишіть у коментарях, які запахи повертають вас у дитинство, а які – асоціюється з домівкою.Цей випуск створено у партнерстві з проєктом про українські традиції для сьогодення «Витоки» від Zagoriy Foundation.Витоки – це проєкт Zagoriy Foundation про інтеграцію традиційної культури в сьогодення – у корпоративну культуру, освітні процеси, сімейні святкування тощо. Фізично він виражається у ілюстрованих електронних путівниках, які можна безоплатно завантажити на сайті проєкту Витоки. Путівники розповідають про ключові традиції святкування різних свят, пропонують сценарії залучення звичаїв у сучасне життя: від простих до складних; дає перелік майстрів, науковців та бізнесів, до яких можна звернутись за заглибленням у процес. Скачати путівники по сезонах: https://vytoky.com/series/Диджитал-календар від «Витоків» — зручний навігатор українськими святами, який завжди буде напохваті у вашому телефоні. Щоб додати календар собі: Перейдіть за посиланням: http://cal.ae/smhisgw Додайте його у свій календар на телефоні.Таймкоди00:00 Презентація теми00:50 Складнощі фіксації теми запахів01:53 Трійця, Купала і Витоки03:43 Запахи людини: дитинство і старість05:03 Запахи смерті чи її предвісники06:37 Запах чужих/інших12:08 Запахи у казках і відсутність запаху13:18 Людини немає, а запах є15:25 Запахи провокують спогади16:58 Сезонність запахів19:123 Як важливо музеям брати до уваги запах експозицій21:33 Запахи у традиційній культурі23:00 Євшан-зілля24:26 Підкурювання і бахур28:05 Приймаємо замовлення на випуск про парфумиПідтримати нашу роботу: Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkYBaza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaWBuy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno Patreon: https://patreon.com/POROBLENOКоманда "Пороблено": Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/ Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivationІнстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJSФейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2aЗамовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли”: https://laboratory.ua/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukraini Замовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyat Зйомка та монтаж: Дмитро КошелюкІнстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxjФейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EXДля листів - [email protected]
• 
  Чи можна змінити долю? Як українці уявляли щастя, талан і вплив на життєвий шлях 11.06.2026 33dk

  Чи справді від долі не втечеш, все наперед прописано, а українській культурі переважає фаталізм? Чи навпаки – долю можна змінити, співпрацювати з нею чи навіть керувати нею?У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо про долю в традиційних уявленнях українців. Наша гостя – Анастасія Кривенко, етнологиня, кандидатка історичних наук. Разом розбираємося, як у народній культурі розуміли слова «доля», «щастя» і «талан», якою уявлялася доля, хто її давав людині та як намагалися вплинути на власне майбутнє через обряди, прикмети, магію чи гадання.У цьому випуску говоримо про:— що таке доля в українській традиційній культурі;— чим доля відрізняється від щастя і талану;— чи можна було побачити долю і як вона виглядала;— які обряди мали забезпечити дитині добру долю;— чи можна було передбачити, змінити або «випросити» долю;— як війна змінює уявлення про фатум.Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку та пишіть у коментарях, чи ви вірите в долю.Інстаграм Анастасії Кривенко Folk.Believes – https://www.instagram.com/folk.believes/Таймкоди00:00 Презентація гості й теми00:54 Що вкладали в поняття “доля”, відображення в мові03:40 Персоніфікація долі - як виглядала лиха і добра долі07:00 Кожна людина має свою долю від народження09:07 Долю можна побачити під час народження11:06 Прокляття батьків, Доля як тварина12:36 Антропоморфні риси Долі, Доля як предмети14:36 Як впізнати свою долю, як з нею домовлятися17:06 Ідея фатуму і передвизначеності18:33 Доля як двійник людини, чи не можна змінити долю20:15 Хто може дати долю, душа як зірка, 12 доль22:54 Способи, як впливали на долю26:10 Суджений – твоя доля, ворожіння28:17 Талан, доля, щастя, судьба29:53 Колективна доля народу31:30 Як війна впливає на сприйняття доліПідтримати нашу роботу: Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkYBaza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaWBuy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno Patreon: https://patreon.com/POROBLENOКоманда "Пороблено": Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/ Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivationІнстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJSФейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2aЗамовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли”: https://laboratory.ua/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukraini Замовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyat Зйомка та монтаж: Дмитро КошелюкІнстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxjФейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EXДля листів - [email protected]За гостинність дякуємо музею “Духовні скарби України”Підписуйтеся на нас:YouTube -  https://www.youtube.com/@poroblenopodcastFacebook https://www.facebook.com/poroblenopodcastInstagram https://instagram.com/porobleno.podcastTikTok  https://www.tiktok.com/@porobleno.podcastTelegram https://t.me/poroblenopodcast
• 
  Традиції, (не)змиті водою: побудова ГЕС, затоплена культура, пам'ять водосховищ, голосіння за хатами 04.06.2026 38dk

  Повернути ріки вспак, створити чи висушити моря – це не лише фантастичні проекти столітньої давнини, але й експерименти, які втілювалися в радянські часи надвисокою ціною. 6 червня 2026 року минає 3 роки відколи росіяни підірвали Каховську ГЕС. Тоді чимало хто побачив землі, що були домом їхніх предків. Як пам’ять про ці місця може бути і формою спротиву, і психологічною підтримкою та як насправді водосховища впливають на нашу культуру? У гостях подкасту “Пороблено” – Ірина Коваль-Фучило, фольклористка, кандидатка філологічних наук, авторка монографії “Затоплені села: пам’ять наративу”. 💦Як радянська влада пояснювала необхідність будувати ГЕС і коли саме почали цей проект?💦Чим офіційний радянський наратив відрізнявся від реального досвіду людей, яких переселяли із зон затоплення?💦Які мотиви найчастіше з’являються у спогадах і фольклорі про затоплені села?💦Як змінюються поминальні практики, коли нема місця, де традиційно поминають?💦Які больові точки пам’яті оголив підрив росіянами Каховської ГЕС у червні 2023 року? Вмикайте новий епізод “Пороблено” і дізнавайтеся, як пам’ять про затоплені села сьогодні стає формою спротиву — поверненням історії, яку колись намагалися змити водою.Серед коментарів під відео (https://www.youtube.com/watch?v=X6TBV3B5qk4) ми розігруємо книгу з автографом Ірини Коваль-Фучило.Таймкоди00:00 Презентація гості та теми01:09 У нас ніхто не знає, якою ціною збудовані ГЕС02:26 Як відбувалося перенесення могил, голосіння за могилами 03:54 Під водою залишилася вся локальна історія та географія06:27 Чим відрізняється пам’ять про переселення від різних поколінь07:25 Хата, ставлення до неї, голосіння за хатою08:42 Чи були протести, як відбудовувалися через толоки10:49 Як влада пробувала популяризувати ідею з ГЕС12:44 Робота на будівництві ГЕС, навіщо були потрібні ГЕС13:42 Проблеми, які ГЕС принесли15:28 Як поминають, коли цвинтарі затоплено18:00 В яких умовах відселялися, взаємодопомога18:56 Церква, села, де не було церков, мали особливий культ цвинтарів21:34 Щорічні зустрічі односельців, витіснення пам’яті про затоплення22:37 Підрив Каховської ГЕС24:39 “Ходити дивитися” як ритуал25:48 Книжка “Затоплені села: пам’ять наративу”27:00 Хто такі гробовщики, особливості мови28:30 Героїзм людей, які після підриву Каховської ГЕС вибиралися по воді на підконтрольну територію30:40 “Водосховища роблять не просто так”33:04 Пам’ять як форма спротиву36:16 Паралелі з війною і як важко дається вимушене переселення37:14 Читайте роботи Ірини Коваль-ФучилоСкачати монографію Ірини “Затоплені села: пам’ять наративу” https://www.etnolog.org.ua/pdf/stories/monografiji/2025/koval-fuchylo.pdf Сторінки Ірини Коваль-Фучилоhttps://www.facebook.com/kovalfuchulo/https://independent.academia.edu/IrynaKovalFuchylo Підтримати нашу роботу: Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkYBaza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaWBuy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno Patreon: https://patreon.com/POROBLENOКоманда "Пороблено": Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - ⁠https://t.me/culturaldeprivation⁠Інстаграм - ⁠https://cutt.ly/p7AWvJS⁠Фейсбук - ⁠https://cutt.ly/o7AWA2a⁠Замовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку?" і ⁠“Дреди, батли і стіли”https://laboratory.ua/author/darya-antsybor Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/ Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого": https://laboratory.ua/author/anna-nikolaevaЗйомка та монтаж: Дмитро КошелюкІнстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxjФейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EXДля листів - [email protected]
• 
  Чому русалки приходять на Зелені свята? 28.05.2026 43dk

  В українській традиції Зелені свята — не лише про красу заквітчання. Це час, коли поминають предків, остерігаються русалок, а прикрашання оселі має не просто милувати око, а слугувати оберегом від нечистої сили. І недарма — адже вірять, що саме в цей період межа між людським і потойбічним світами стає особливо тонкою.У новому випуску «Пороблено» говоримо про Трійцю, русальний тиждень, клечання, троїцьке зілля, водіння куста та інші звичаї Зелених свят разом із Володимиром Галайчуком — доктором історичних наук, професором кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка:— чому оселі прикрашали гіллям, а підлогу встеляли запашним зіллям;— хто такі русалки в українській традиції і чому саме в цей час вони “з’являються”;— кого могли називати русалками і для чого їм лишали одяг;— які історії про зустріч із русалками зберегла народна пам’ять;— що заборонялося робити в русальний тиждень;— як відбувалися проводи русалок;— що символізує водіння куста і тополі.Цей випуск створено у партнерстві з проєктом про українські традиції для сьогодення «Витоки» від Zagoriy Foundation.Витоки – це проєкт Zagoriy Foundation про інтеграцію традиційної культури в сьогодення – у корпоративну культуру, освітні процеси, сімейні святкування тощо. Фізично він виражається у ілюстрованих електронних путівниках, які можна безоплатно завантажити на сайті проєкту Витоки. Путівники розповідають про ключові традиції святкування різних свят, пропонують сценарії залучення звичаїв у сучасне життя: від простих до складних; дає перелік майстрів, науковців та бізнесів, до яких можна звернутись за заглибленням у процес.Зима: https://vytoky.com/series/winter/ Весна: https://vytoky.com/series/spring/ Літо-осінь: https://vytoky.com/series/summer-fall/Витоки також приготували посібник з порадами до Зелених свят: http://vytoky.com/series/yak-prykrasyty-prostir-do-zelenyh-svyat/ Таймкоди00:00 Презентація гостя і теми01:13 Місце і час Зелених свят, народні назви04:06 Чому прикрашають зеленню06:40 Аїр, татарське зілля, лепеха, шувар07:57 Що таке клечання, яким гіллям і коли прикрашають10:19 Клен, липа, береза, які дерева не ставили11:43 Осика, дуб, лоза, ліщина14:06 Троїцьке зілля і для чого воно використовувалося17:54 Чому в цей час з’являються русалки?20:47 Кого називали русалками23:02 Русальчин великдень, одяг русалкам24:07 Назви русалок, схожості й відмінності з іншими персонажками28:25 Цікаві історії про зустріч із русалками34:00 Небезпечний тиждень і заборони35:40 Як відбувалися проводи русалок 37:59 Русалки, вінки і капуста39:36 Водіння куста, тополіПідтримати нас: Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkYBaza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaWBuy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno Patreon: https://patreon.com/POROBLENOКоманда "Пороблено": Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/ Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся”: https://annanikolaieva.com.ua Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого...": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivationІнстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJSФейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2aЗамовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли”: https://laboratory.ua/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukraini Замовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку?": https://laboratory.ua/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyat Зйомка та монтаж: Дмитро КошелюкІнстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxjФейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EXДля листів - [email protected]
• 
  Поховані у Варшаві: діячі УНР, УПА, герої Крут та українська пам’ять у серці польської столиці 21.05.2026 50dk

  Наш випуск виходить у дуже символічний день, коли тіла голови ОУН Андрія Мельника та його дружини Софії повернулися на рідну землю. Але це також привід згадати про те, могили скількох величних українців ще розкидано світами — і хто береже пам'ять про них і піклується про їхній гідний спокій.Сьогодні ми вирушаємо до Варшави, щоб поговорити про українську громаду, яка формувалася тут у І пол. ХХ ст., і про людей, для яких польська столиця стала місцем політичної еміграції, вимушеного прихистку, боротьби й останнього спочинку.аш гість — Юрій Рейт, активіст української спільноти в Польщі, перший голова Об'єднання українців у Польщі. Разом розбираємося, як і за яких обставин військові та політичні діячі часів УНР опинилися у Варшаві та яким було їхнє життя тут.Цей випуск особливий: він знятий на православному цвинтарі на Волі, тож радимо не лише слухати, а й дивитися: https://www.youtube.com/watch?v=Xir8YZ9Tbb8Тут поховані українці, чиї біографії відкривають цілий пласт історії... Серед них могили генералів УНР, героїв бою під Крутами і людей культури, чиї імена ми повинні пам’ятати і в незалежній Україні. Говоримо про те:🇺🇦 хто сьогодні опікується українськими могилами та зберігає пам’ять про них;🇺🇦 як у Варшаві з’явився монумент жертвам Голодомору;🇺🇦 як і коли вшановують пам’ять вояків УНР;🇺🇦 наскільки перегукуються історичні події 100-літньої давнини і що з цього варто винести.Сайт некрополії "Живi в нашій пам’яті": https://ukrajinskyjnekropol.org Таймкоди00:00 Презентація гостя і теми00:50 Як вояки Армії УНР опинилися у Варшаві та які плани мали05:33 Символічне спілкування з полеглими06:57 Скільки українських поховань на цвинтарі на Волі та які вони07:56 Варшавське повстання 1944 року та міфи про українців 11:46 Про взаємостосунки українців та поляків 13:50 Як з’явився монумент пам’яті жертв Голодомору15:45 Вшанування пам’яті вояків УНР сьогодні19:00 Як відновлювали могили та повертали пам’ять про українців23:55 Могила Левка Галайденка24:57 Пошанування з України, поховання незнаних козаків, генералів УНР, учасників бою під Крутами26:16 Могили генералів Новицького, Куща, Сальського, Змієнка, Безручка, сотника Цимбалюка 26:58 Роль Миколи Сивіцького у відновленні української частини цвинтаря28:34 Історія напису “Незнаний козак”29:07 Барвінок на могилах30:52 КДБ спостерігало за діями української громади у Варшаві31:48 Могила Остапа Лапського33:04 Українське історичне товариство, сайт польських некрополів, де поховані українці34:21 Михайло Струмінський, хор “Журавлі”, зв’язок з Україною37:41 Могили урядовців УНР в екзилі, могили, які ще будуть відновлені, кенотафи40:55 Сила спогадів впливає на майбутнє42:22 Могили Бендзи і Кертичака, їхній вплив на єдність української громади44:10 Могили упівців Сергій та Анни Мартинюк, договір між польським та українським підпіллям45:51 Потреба конструктивного діалогу між поляками та українцями48:45 Приклад Юрія Рейта та української громади Підтримати нас: Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkYBaza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaWBuy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno Patreon: https://patreon.com/POROBLENOКоманда "Пороблено": Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y Замовити книгу Анни “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся”: https://annanikolaieva.com.ua Замовити книжку Анни "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivationІнстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJSФейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2aЗйомка та монтаж: Дмитро КошелюкІнстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj
• 
  Вишиванка без міфів: символіка, ритуали, вірування довкола сорочки 14.05.2026 43dk

  «Зашифрований код нації» — красива фраза, яку з наближенням Дня вишиванки ми чуємо щодня по кілька разів. Але чи дійсно українці закодовували щось у вишивці? У новому випуску «Пороблено» говоримо про саму сорочку — одну з найважливіших речей в українській традиційній культурі, яка була з людиною від народження до смерті.Чому своя сорочка ближча до тіла і що означає “народитися в сорочці”? Чому спекуляції про “зашифровані магічні коди” часто більше говорять про наш час, ніж про традицію? У цьому епізоді розбираємося:🌿 коли вперше з’являється слово «вишиванка»? 🌿 чи всі сорочки вишивали? 🌿 навіщо русалкам лишали одяг? 🌿 чому щипалися, коли вперше вдягали нову сорочку? 🌿 що таке брокарівська вишивка і як масова мода впливала на традицію? 🌿 чому льон і коноплі ставали оберегами? 🌿 які існували звичаї стосовно виготовлення сорочок на весілля та на похорон? Вмикайте новий епізод «Пороблено», щоб поглянути на сорочку з нового боку – як на межу між своїм і чужим, між живими і мертвими, між буденним і сакральним. Цей випуск створено у партнерстві з проєктом про українські традиції для сьогодення «Витоки» від Zagoriy Foundation.Витоки –  це проєкт Zagoriy Foundation про інтеграцію традиційної культури в сьогодення – у корпоративну культуру, освітні процеси, сімейні святкування тощо. Фізично він виражається у ілюстрованих електронних путівниках, які можна безоплатно завантажити на сайті проєкту Витоки: vytoky.com Дослідження українських традицій: https://zagoriy.foundation/researches/doslidzhennya-tradyczij/Перше подібне дослідження в Україні, зроблене Zagoriy Foundation спільно з Центром соціальних та маркетингових досліджень «СОЦИС» для проєкту «Витоки».Таймкоди00:00 Презентація теми00:51 День вишиванки02:14 Дискусії довкола терміну “вишиванка”04:55 Сорочки не обов’язково мали бути вишиті, буденні сорочки07:30 Так що закодовано у сорочці10:20 Значення полотна, з якого робилася сорочка, маркування отворів13:00 Прислів’я, зурочення, бідність14:55 Сорочка – натільна білизна16:34 Перші сорочки для дітей17:27 Народитися в сорочці, своя сорочка ближча до тіла18:54 Ритуали з сорочкою до вагітності, пологів, здоров’я новонароджених21:29 Підхід до дитячого одягу, сорочка для замовлянь і приворотів23:37 Весільні обряди з сорочками27:34 Символіка швів, брокарівська вишивка30:02 Посвята в бабусі та розривання сорочки31:01 Дії з сорочкою, щоб чоловіки не били32:37 Покійницям вдягали лише додільні сорочки34:08 Сорочки покійників: ритуали, шиття, вишивання39:37 Русалки і сушка, аграрна магіяПідтримати нашу роботу: Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkYBaza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaWBuy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno Patreon: https://patreon.com/POROBLENOКоманда "Пороблено": Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/ Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivationІнстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJSФейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2aЗамовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли”: https://laboratory.ua/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukraini Замовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку?": https://laboratory.ua/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyat Зйомка та монтаж: Дмитро КошелюкІнстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxjФейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
• 
  Як українці опинилися в Бразилії? Велика еміграція за океан 07.05.2026 48dk

  На межі ХІХ—ХХ століть тисячі українців вирушили за океан у пошуках кращої долі. Їхньою новою домівкою стала далека й незнайома Бразилія. Хто були ці люди? Чому вони наважувалися на таку ризиковану подорож? І як їм вдалося не загубити себе так далеко від дому?У новому випуску «Пороблено» разом із дослідницею української діаспори Оленою Владикою говоримо про українську еміграцію до Бразилії — одну з найменш проговорених, але найбільш чисельних у нашій історії.Розбираємося:— що спонукало українців переїжджати саме до Бразилії понад 100 років тому;— хто саме емігрував;— як виглядала дорога через океан та які маршрути обиралися;— у яких регіонах Бразилії українці оселялися і чим займалися на новій землі;— з якими проблемами стикалися на початку та як їх долали;— як змінювалося життя та традиції громади під впливом бразильської культури;— і як сьогодні живуть нащадки українських емігрантів у Бразилії.Вмикайте новий епізод «Пороблено», щоб більше дізнатися про українську Бразилію — далеку географічно, але дуже близьку в історичній пам’яті.Інстаграм Олени Владики https://www.instagram.com/olena_vladyka/Агенція сімейної історії https://www.instagram.com/rodyna_agency/ Підтримати нашу роботу: Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkYBaza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaWBuy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno Patreon: https://patreon.com/POROBLENOТаймкоди00:00 Презентація гості та теми00:42 Українська діаспора в Бразилії – друга за чисельністю у світі02:10 Які були хвилі міграції до Бразилії04:15 Чому українці виїжджали, як дізнавалися про можливість виїзду до Бразилії10:00 Якою була дорога до Бразилії12:45 Що відбувалося, коли прибували до Бразилії15:19 Що везли з собою16:18 Як заселяли південь країни, проблеми з землею18:59 Проблеми з корінних народів і мови22:23 Приємні несподіванки22:53 Збереження української мови, приклад режисера Гуто Паско27:36 Вплив бразильської кухні на українську 35:38 Церква та її роль для єднання громади38:02 Казуси з одруженими священниками39:19 Церква лишається символом української культури40:53 Протистояння між поляками та українцями в Бразилії43:03 Де зараз є українські спільноти в Бразилії44:39 Значення народносценічних колективів46:48 А раптом і Ваші родичі опинилися в БразиліїКоманда "Пороблено": Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/ Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivationІнстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJSФейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2aЗамовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли”: https://laboratory.ua/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukraini Замовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyat Зйомка та монтаж: Дмитро КошелюкІнстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxjФейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EXДля листів - [email protected]За гостинність дякуємо Львівському Муніципальному Мистецькому Центру.
• 
  Викинути не можна лишити: вінтаж як ностальгія за втраченим і ресайклінг цінностей 30.04.2026 37dk

  За останні роки вінтаж став не лише модою на красиві деталі з минулого, а й способом думати про культуру, пам’ять і тяглість.Чому нас так тягне до речей з історією? Чию саме історію ми хочемо зберегти через них? І чи може вінтаж чинити опір культурній амнезії?У новому випуску «Пороблено» говоримо про вінтаж із Ляною Мицько — культурологинею, директоркою Львівського муніципального мистецького центру. Розбираємося, що таке вінтаж насправді: філософія, мода чи спосіб проживати минуле в теперішньому:Вінтаж, фірма́, сміття чи синдром Гобсека – як ми обираємо наше ставлення до речей і навіщо їх зберігаємо?Чому нас так тягне до речей із «чужого» минулого, але при цьому ми рідко зберігаємо своє?Як Львів дбайливо працює з минулим?Ляна переконана: “Наше завдання – берегти, дбати і захищати”. У цьому епізоді говоримо про те, як через матеріальні сліди можна не лише згадувати, а й наново вибудовувати зв’язок із собою, своїм минулим і своїм містом.А що для вас вінтаж — стиль, ностальгія чи спосіб проживати історію?Інстаграм Ляни Мицько https://www.instagram.com/licvorea/Львівський муніципальний мистецький центр:https://www.instagram.com/lvivart.center/https://www.lvivart.center Підтримати нашу роботу: Монобанка: ⁠https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY⁠Baza by Mono⁠ https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW⁠Buy Me a Coffee: ⁠https://www.buymeacoffee.com/porobleno⁠ Patreon: ⁠https://patreon.com/POROBLENO⁠Таймкоди00:00 Презентація гості та теми01:04 Перша вінтажна річ02:05 Коли річ стає вінтажною 04:04 Що означає фірма́05:49 Звідки такий бум на все вінтажне09:45 КГБ, колекціонування як віджимання у львів’ян12:10 Чому старовинні речі викидають14:28 Як дати нове життя старому простору18:20 Столярка і дерево21:50 Кав’ярні як місця для повернення29:30 Третє місце, вінтаж і кури гриль32:44 Які речі сучасні могли би стати вінтажем у майбутньому34:20 Наше завдання – берегти, дбати і захищатиКоманда "Пороблено": Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - ⁠https://t.me/culturaldeprivation⁠Інстаграм - ⁠https://cutt.ly/p7AWvJS⁠Фейсбук - ⁠https://cutt.ly/o7AWA2a⁠Замовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли”:⁠ https://laboratory.ua/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukraini⁠ Замовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят":⁠ https://laboratory.ua/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyat⁠ Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/ Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu Зйомка та монтаж: Дмитро КошелюкІнстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxjФейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EXДля листів - [email protected]