Це було вже

Épisodes

• Як загинула Запорізька Січ – Віталій Ляска, Владислав Грибовський 01.06.2026 51min

  <p><p>Як загинула Запорізька Січ – Віталій Ляска, Владислав Грибовський</p></p>
• Чому Москва досі боїться Петлюру? 31.05.2026

  <p>26 травня 1926 року на розі вулиці Расін і бульвару Сен-Мішель у Парижі Самуїл Шварцбард випустив кілька куль у Симона Петлюру. Голова Директорії та головний отаман Армії УНР помер того ж дня у шпиталі. Як ми ми пам’ятаємо Симона Петлюру через ро стоків після його загибелі? Як Петлюра із соціаліста став націоналістом? Чому і хто затаврував його антисемітом?За що вбили Болбочана? Які наративи формувала радянська пропаганда навколо фігури Петлюри, і чому його ім’я стало частиною політичної тріади ворогів разом із Мазепою та Бандерою? Про постать Симона Петлюри говорили історик Віталій Ляска та Олександр Кучерук, завідувач відділом Української революції Національного музею історії України</p>
• Де народився український націоналізм 18.05.2026 46min

  <p>У травні 1924 року за достеменно нез’ясованих обставин загинув Микола Міхновський, відомий український політичний та громадський діяч, якого часто називають одним із засновників модерного українського націоналізму. Чи справді український націоналізм народився не у Галичині, а на Наддніпрянщині? Чому успішний адвокат боровся за самостійну Україну і чи розуміли його українські політики? Як у Харкові 1904-го року намагалися підірвати пам’ятник Пушкіну? Чому Грушевський та Винниченко засуджували створення українського війська? І чому Українська революція не почалася із гасел незалежності? Про роль Миколи Міхновського в історії України говорили Віталій Ляска та Юрій Юзич, історик, ветеран російсько-української війни</p>
• Історики, а не політики: хто примирить Україну і Польщу 14.05.2026 49min

  <p>На початку травня у польському Баранові-Сандомирському відбувся Польсько-український історичний конгрес — найбільша на сьогодні зустріч дослідників з Польщі та України, присвячена осмисленню спільного минулого та способів його інтерпретації. Близько сотні істориків зібралися, аби говорити про тисячоліття українсько-польських взаємин — від середньовіччя до найболючіших конфліктів ХХ століття. Чи став цей конгрес спробою повернути розмову про минуле з політичних трибун у простір фахової історичної дискусії? Чи можуть історики реально впливати на польсько-українські відносини, чи остаточні рішення все одно ухвалюють політики? Чи можливо говорити про українсько-польські відносини поза тінню Волинської трагедії? І чи не запізнилися ми з таким діалогом щонайменше на тридцять років? Наскільки реальними є спільні підручники з польсько-української історії та чи готові обидва суспільства до складної, а не зручної пам’яті? Про спроби нормалізації відносин між Україною та Польщею говорили історик Віталій Ляска та директор Український інститут національної пам'яті Олександр Алфьоров.</p>
• Старі могили, нові конфлікти – Олександр Алфьоров, Віталій Ляска 11.05.2026 49min

  <p><span style="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Roboto, -apple-system, "apple color emoji", BlinkMacSystemFont, "Segoe UI", Roboto, Oxygen-Sans, Ubuntu, Cantarell, "Helvetica Neue", sans-serif; font-size: 16px; white-space: pre-wrap;">Старі могили, нові конфлікти – Олександр Алфьоров, Віталій Ляска</span></p>
• Трамп проти папи: американська правиця і Ватикан 06.05.2026 48min

  <p>Нещодавно президент США Дональд Трамп оприлюднив зображення себе в образі Ісуса, що зцілює хворого, та розкритикував Папу Римського Лева XIV. Чи справді конфлікт між папством і світською владою є одним із найдовших сюжетів європейської історії? Чи можна вважати мовчання Пія XII під час злочинів Адольфа Гітлера моральним провалом Церкви? Чому постать Івана Павла II та його стосунки із Рональдом Рейганом стали настільки важливими для падіння комунізму? Чому частина західних консерваторів шукає “традиційні цінності” в образах Віктора Орбана чи навіть путінської Росії, а не в реальному соціальному вченні церкви? Який католицизм сповідує Джей Ді Венс? Чи залежна Католицька церква від Глобального Півдня та його антиамериканського дискурсу? Про вплив Ватикану на світ говорили історик Віталій Ляска та Анатолій Бабинський, історик, доктор богослов'я, викладач Українського католицького університету.</p>
• Від Парижу до Львова: революція, яка змінила Європу 27.04.2026 50min

  <p>Навесні 1848 року Європу охопили повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст, які не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Що було найголовнішим для революціонерів: національні вимоги чи соціальна справедливість? Чим галицький досвід 1848 року відрізнявся від класичних революцій Європи? Чому імперії перемогли? І як “Весна народів” відлунює у протестних рухах ХХІ століття? Про першу панєвропейську революцію говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка</p>
• Як українці об’єднували поневолені народи проти Москви? 21.04.2026 50min

  <p><p>Яку роль у холодній війні відіграли українці? Чи можна говорити, що один із найамбітніших антирадянських проєктів ХХ століття виріс саме з українського досвіду підпільної боротьби? Як сталося, що ініціатива, яка виникла 1943 року на Волині, переросла у Антибільшовицький блок народів — міжнародну платформу, яка об’єднала представників різних народів СРСР? Чому саме українці — передусім середовище ОУН — опинилися в центрі цього цього процесу? Чи був АБН спробою об’єднати антибільшовицькі рухи, чи радше ширшим проєктом демонтажу російської імперії? Нащо Ярослав Стецько зустрічався із Франсіско Франко та Чан Кайши? Чи має цей досвід значення сьогодні, коли знову постає питання координації різних народів у протистоянні імперському центру? І якщо уявити сучасний аналог АБН? Про антиімперську боротьбу поневолених народів говорили Віталій Ляска та Григорій Рій, історик, доктор філософії.</p></p>
• Волинь замість Катині. Куди йде польська політика пам’яті 14.04.2026 47min

  <p><p>Волинь замість Катині. Куди йде польська політика пам’яті – Віталій Ляска, Богдан Гудь</p></p>
• Про що мріє Угорщина. Як це загрожує Україні – Віталій Ляска, Ігор Тодоров 07.04.2026 48min

  <p><p>Останніми роками угорсько-українські відносини залишаються напруженими. Що змінять результати парламентських виборів? Чи туга за Великою Угорщиною досі визначає, як Будапешт дивиться на своїх сусідів? Чи є українсько-угорський конфлікт унікальним, чи типовим для Центрально-Східної Європи? Наскільки Закарпаття важливе для угорців всередині Угорщини чи це зовнішньополітичний козир? Чи все правильно робила Україна на Закарпатті? Чи можливе довготривале порозуміння між Києвом і Будапештом без зміни підходів з обох сторін? Про те, як минуле визначає політику Угорщини щодо України говорили історик Віталій Ляска та Ігор Тодоров, професор Ужгородського національного університету, доктор історичних наук</p></p>
• Чому війна лише зміцнює Іран 30.03.2026 52min

  <p><p>1 квітня 1979 року Іран став Ісламською Республікою після референдуму, який закріпив падіння монархії і прихід до влади нової політичної моделі. Чи була іранська революція несподіванкою і чому проти шаха Пехлеві повстали не лише ісламісти, а й ліві та націоналісти? Як Ірано іракська війна 1980–1988 років не зруйнувала, а навпаки зміцнила режим і згуртувала суспільство довкола нової влади? Чому антизахідність стала частиною державної ідентичности Ірану і як ця логіка визначає його політику сьогодні? Як нинішнє протистояння зі Сполученими Штатами вписується в історію Ісламської Республіки і чому зовнішній тиск не обов’язково веде до падіння режиму? Чи можлива в Ірані нова революція і що насправді утримує ісламістів при владі понад чотири десятиліття?. Про це говорили історик Віталій Ляска  та Андрій Козицький, кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка</p></p>
• Україна і глобальна деколонізація: що нас відрізняє? 23.03.2026 50min

  <p><p>Після повномасштабного вторгнення Росії процеси деколонізації, переосмислення історичної пам’яті та кристалізації нашої ідентичності стали не лише видимими, а й незворотними. Але наскільки деколонізація в українському випадку є усвідомленим проєктом і чи не ризикуємо водночас втратити складність власної історії?  Чи можна говорити про конкуренцію різних моделей української ідентичності сьогодні? Які саме моделі між собою змагаються? Чи можлива ідентичність, яка не будується довкола травми, і чи потрібна вона Україні? Як змінюється географія ідентичності? Про те, як український досвід деколонізації вписується у глобальний контекст говорили історик Віталій Ляска та Данило Судин, соціолог, доцент кафедри Українського католицького університету</p></p>
• Якою була б Україна без Шевченка 17.03.2026 50min

  <p><p>Чи справді українське XIX століття — це лише Шевченко, кріпаки і селянська стріха? Чн не зводимо ми цілу епоху до постаті лише одного генія? Як постать Шевченка  затулила інших дієвців і чи можемо ми сьогодні вийти за межі цього канону? Щоб було б, якби Шевченко не народився? У чому зручність та незручність Шевченка для різних ідеологій? Чому нинішній культ Шевченка — це культ здорової людини?  І чому Шевченко щоразу повертається саме в моменти кризи? Про Україну Шевченка і без Шевченка розмовляли історик Віталій Ляска та Михайло Назаренко, український літературознавець та лауреат Шевченківської премії</p></p>
• Леся Українка проти Російської імперії: як вона формувала модерну Україну 02.03.2026 50min

  <p><p>25 лютого минуло 155 років від народження Лесі Українки. Чи правда, що у нашому баченні національного відродження українців  Леся наче сховалася за спинами Шевченка та Франка.  У чому саме внесок Лесі Українки в український модерного проєкт?  Які образи Лесі Українки домінують в сучасному сприйнятті? Чи впливає на стереотипи про творчість Лесі Українки те, як її інтерпретувала радянська влада?Як вплинула багаторічна хвороба Лесі Українки  на її інтелектуальний стиль і теми?  Чи можемо ми читати її як постколоніальну авторку? Наскільки коректно називати Лесю Українку феміністкою? Чи це анахронізм, чи цілком виправдана перспектива? Яким є сприйняття Лесі Українки на Заході? Чи воно змінюється, якщо взагалі колись було? І чого ще ми досі не знаємо про Лесю Українку? Про це та інше розмовляли історик Віталій Ляска та  Тамара Гундорова, професорка, докторка наук, членкиня-кореспондентка НАН України, головна дослідниця Інституту літератури імені Шевченка.</p></p>
• Чому Росія не попрощалася зі Сталіним 24.02.2026 48min

  <p><p>25 лютого 1956 року на ХХ з’їзді Комуністичної партії Радянського Союзу Микита Хрущов виголосив свою знамениту «таємну доповідь», яка започаткувала офіційне розвінчання культу Сталіна. Уперше на рівні партійного керівництва було визнано масштаб репресій, терору та зловживань влади сталінської доби. Що змусило радянське керівництво піти на розвінчання культу Сталіна? Чому критика культу не переросла в перегляд ролі партії та самої радянської моделі? Наскільки десталінізація була реальною реформою системи? Де пролягала межа дозволеної критики сталінізму в СРСР?  Які особливості мала десталінізація в Україні? І чи відчувалася вона тут інакше, ніж у Москві? Про Радянський союз після смерті Сталіна говорили історик Віталій Ляска та   Олег Бажан, науковий співробітник відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України НАН, кандидат історичних наук.</p></p>
• Від холодної війни до Третьої світової: до чого призвела промова Путіна у Мюнхені 17.02.2026 50min

  <p>У лютому 2007 року на Мюнхенській безпековій конференції Володимир Путін виголосив промову, у якій він розкритикував однополярний світ, розширення НАТО і заявив про право Росії відстоювати власні інтереси силою. Що саме пояснює різкість виступу Путіна у Мюнхені 2007 року: це була впевненість Росії на тлі енергетичного буму і зростання цін на нафту й газ, чи радше політична реакція на розширення НАТО і втрату контролю над пострадянським простором? Чому після цієї промови західні уряди не переглянули політику щодо Росії? Які саме стратегічні рішення Захід тоді фактично «проспав»? Наскільки рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року створило саму «сіру зону безпеки», яка підвищила ризик російської агресії? Як саме працював російський вплив через українські політичні та економічні еліти? Про довгострокові наслідки Мюнхенської промови Путіна говорили історик Віталій Ляска та  Павло Артимишин, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України</p>
• Холодний Яр: між державою та отаманщиною 16.02.2026 50min

  <p><p>Наприкінці 1922 року ЧеКа проводить операцію з ліквідації холодноярського підпілля. Частину отаманів заарештовують, частину виманюють обманом. У січні 1923 року їх переводять до Лук’янівської в’язниці в Києві. Невдовзі холодноярці підняли у в’язниці повстання і хто не загинув під час нього, був розстріляний після придушення. Чому саме Холодний Яр став для Москви однією з найсерйозніших загроз після поразки УНР? Чи можна вважати Холодноярську республіку реальною формою української державності? Що насправді об’єднувало повстанців Холодного Яру — національна ідея чи захист локальної вітчизни? Чи була отаманщина фатальною хибою, що призвела до поразки Перших Визвольних змагань? Чому чекісти не перемогли холодноярівців у відкритому бою?  Що досвід Холодного Яру говорить зараз? Про роль Холодного Яру в історії України говорили історик Віталій Ляска та Юрій Митрофаненко, доктор історичних наук.</p></p>
• Якою насправді була ОУН. Що треба знати про українських націоналістів 02.02.2026 51min
• “Навіки з Москвою”. Як сфальшували правду про Переяславську раду 26.01.2026 41min

  <p><p>Чому Богдан Хмельницький пішов до Москви? Які альтернативи реально існували: Крим, Османська імперія, Трансильванія, Швеція – і чому вони не спрацювали? Скільки рад було у Переяславі 18 січня 1654 року? Чому московити відмовилися присягати? І чи було укладено цього дня угоду? Наскільки православна “одновірність” була щирим мотивом, а наскільки дипломатичною мовою, якою виправдовували союз? Що кожна зі сторін вкладала в угоду: “союз” чи “підданство” –  і де ці уявлення розійшлися? Що саме Росія сьогодні “витягає” з Переяслава для виправдання сучасної війни? Про Переяславську раду і її теперішнє відлуння сьогодні говорили історик Віталій Ляска та Віктор Горобець, доктор історичних наук, дослідник козацької України.</p></p>
• Чому дисиденти не прийшли до влади у 1991-му 19.01.2026 54min

  <p><p>Січень 1972 року став кульмінацією радянських репресій в Україні — КДБ провів масштабну хвилю арештів українських дисидентів. Під удар потрапили, зокрема, В’ячеслав Чорновіл, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Ірина та Ігор Калинці. Чому саме січень 1972-го став моментом “великого зламу” в радянській політиці щодо українського руху і що змінилося порівняно з другою половиною 1960-х? Чи могли дисиденти започаткувати масовий рух? Чого боялася Москва? Чи акції самоспалення були дієвим інструментом спротиву? І чому дисиденти не здобули владу в незалежній Україні? Про український дисиденстський рух говорили історики Віталій Ляска та Радомир Мокрик</p></p>