Podcast Sententiae

Episodes

• 
  “The World Knows About Ukraine’s Tragedy, but Not About Our Intellectual Achievements” | O. Kulyk 26.10.2026 1h 7m

  Dear friends, we invite you to watch the latest episode of Sententiae Podcast!▪️ Host – Vlada Davidenko.▪️ Guest – Oleksandr Kulyk, Ukrainian philosopher, Doctor of Sciences in Philosophy, Professor at Oles Honchar Dnipro National University, and Visiting Professor at University College Cork (Ireland).In this episode, we explore Oleksandr Kulyk’s intellectual journey – from his research on the society of the spectacle and philosophical strategies for engaging with chaos to analytic philosophy, questions concerning the Ukrainian philosophical tradition, and philosophical reflections on the ongoing war.In our conversation:▪️ From Political Science to Philosophy: How did Oleksandr Kulyk’s academic journey unfold? What role did the Dnipro school of the history of philosophy play in his intellectual development, and why has the problem of rationality become a central theme throughout his research?▪️ Chaos, Order, and the Possibilities of Human Knowledge: How have philosophers across different historical periods understood chaotic processes? How do the approaches of Immanuel Kant and Heinrich Rickert differ, and can human consciousness transform the chaos of experience into an ordered world of concepts?▪️ Analytic Philosophy and the Discipline of Thought: Why do logical rigor, conceptual clarity, and well-founded argumentation remain essential tools of philosophical inquiry? Are there universal criteria for determining what makes a text philosophical?▪️ Ukrainian Philosophy or Philosophy in Ukraine: What criteria allow us to identify a thinker as belonging to a national philosophical tradition? What roles do language, cultural environment, intellectual continuity, historical challenges, and a sense of Ukrainian identity play in this distinction?▪️ Philosophy Confronting the Challenges of War: How has Russian aggression transformed the central concerns of Ukrainian philosophy? Why have questions of evil, justice, freedom, imperialism, and postcolonial experience gained particular significance in the work of contemporary Ukrainian thinkers?▪️ Ukrainian Philosophy in the World: How can Ukrainian philosophical thought be taught to international students? What connects the historical experiences of Ukraine and Ireland, and why is the international representation of Ukrainian philosophy such an important task today?We also discussed Oleksandr Kulyk’s forthcoming monograph, “Ukrainian Philosophers on the Russo-Ukrainian War,” which examines philosophical interpretations of the Russo-Ukrainian war in the works of twenty contemporary Ukrainian thinkers.One of the central ideas of our conversation was the understanding of rationality not as an end in itself, but as a tool that enables individuals to preserve their identity, freedom, and capacity for action even under the most difficult circumstances. From this perspective, philosophy emerges not merely as a theoretical discipline, but also as a practice of understanding and responding to the challenges posed by the contemporary world.We invite you to watch the episode and join the discussion!
• 
  “We Must Urgently Become a State Governed by the Rule of Law, Otherwise Ukraine Will Not Survive” | Yurii Chornomorets on Justice, Freedom, and Ukraine’s Future 19.10.2026 1h 32m

  🎙️ Dear friends, we are delighted to present a new episode of “Philosophical Community,” a project by the Sententiae Community!▪️ Host – Vlada Davidenko.▪️ Guest – Yurii Chornomorets, Ukrainian philosopher, Doctor of Philosophical Sciences, Professor, theologian, and scholar of religious studies whose research focuses on patristics, Byzantine Neoplatonism, contemporary Christian theology, and the philosophy of religion.Is theology possible without philosophy? What role should religious intellectuals play in times of war? Why might calls for reconciliation with an aggressor be not only premature but also morally unjustified? And what is needed to establish a fully developed Ukrainian intellectual culture?In this episode, we explore the complex relationships between philosophy, theology, and religious studies, the intellectual traditions of Christianity, contemporary Ukrainian theological thought, and its responsibility to society. Particular attention is devoted to the challenges posed by Russian aggression, the critique of the ideology of the “Russian World” (Russkiy Mir), questions of justice and reconciliation, and the future of Ukrainian philosophy and the humanities.📚 Together with Yurii Chornomorets, we discuss:🔹 Patristics, Byzantine Neoplatonism, and phenomenology: How can early Christian thinkers help us approach contemporary philosophical questions from new perspectives?🔹 The relationship between philosophy, theology, and religious studies: Where do the boundaries lie between critical academic inquiry and thinking from within a religious tradition?🔹 Academic theology in Ukraine: Interconfessional dialogue, engagement with philosophy, and the prospects for theological education in the contemporary university.🔹 Ukrainian Neo-Thomism and lesser-explored chapters of Ukraine’s intellectual history.🔹 Christian ethics in the face of war: Just resistance to aggression, the limits of forgiveness, and the necessary conditions for genuine reconciliation.🔹 The ideology of the “Russian World” and the responsibility of theologians to critically examine and challenge the religious justification of Russian aggression.🔹 The social mission of contemporary theology: “Gentle teaching,” the protection of human dignity, the rule of law, freedom, justice, and solidarity.🔹 The future of the Ukrainian philosophical community: The development of the academic environment, the importance of philosophical translations, and the need to produce original Ukrainian scholarly works.Can philosophy and theology not only interpret social processes but also genuinely influence them? How can the Christian ideal of love be reconciled with the necessity of resisting evil? And why is it so important for the future of Ukrainian intellectual culture not merely to engage with the world's intellectual heritage, but also to develop its own original philosophical ideas?We invite you to watch this new conversation and share your thoughts on the issues discussed in the comments!
• 
  “A Philosopher Dies When They Become a Preacher of Platitudes” | Roman Kobets on the True Vocation of Philosophy 12.10.2026 58m

  Dear friends, a new episode of “Philosophical Community,” a project by the Sententiae Community, is here!▪️ Host – Vlada Davidenko.▪️ Guest – Roman Kobets, Ukrainian philosopher, PhD in Philosophy, Research Fellow at the H. S. Skovoroda Institute of Philosophy of the National Academy of Sciences of Ukraine, specializing in social and political philosophy, philosophy of law, and public policy. He is also a former adviser to the Prime Minister of Ukraine.Why do we keep searching for the “right people” instead of changing the rules by which the state operates? Can philosophy help us understand the reasons behind our society’s failures? And why is the philosopher’s task not to provide ready-made answers, but to question what seems self-evident?In this episode, we explore Roman Kobets’s unconventional intellectual journey – from studying Martin Heidegger’s fundamental ontology to working directly in the field of public policy. As it turns out, these seemingly distant areas are united by the fundamental problem of choice – from existential self-determination to the decisions that shape the future of an entire society.🔹 Heidegger, Phenomenology, and Artificial Intelligence. Why is Heidegger’s philosophy so often misunderstood? Was he really opposed to science? And is artificial intelligence transforming the very way we perceive the world?🔹 The State, Institutions, and Political Decision-Making. Why does replacing political elites not necessarily lead to social change? What makes the belief in a “savior” who can supposedly solve all the country’s problems so dangerous? And why does effective public policy depend not only on the intentions of decision-makers but also on the underlying logic of decision-making itself?🔹 Citizenship, Democracy, and Responsibility. How is the political consciousness of Ukraine’s younger generation changing? Why is the demand that those in power explain their decisions a fundamental condition of democratic representation?🔹 Philosophy and Society. What does contemporary Ukrainian philosophy lack most? Should philosophers directly influence public policy? And what is the social vocation of a philosopher in a country at war?This conversation is about the need to think beyond obvious explanations, critically reconsider established assumptions, and recognize the underlying conditions that make particular events and decisions possible.🎧 We invite you to watch or listen the new episode!
• 
  “If We Are Not Free, What Are We Responsible For?” | Dmytro Sepetyi on Consciousness, Freedom, and Science 05.10.2026 1h 1m

  🎙️ Dear friends, a new episode of the “Philosophical Community” project by the Sententiae Community is out now!▪️ Host – Vlada Davidenko.▪️ Guest – Dmytro Sepetyi, Ukrainian philosopher, Doctor of Philosophical Sciences, Professor at Zaporizhzhia State Medical and Pharmaceutical University, whose research focuses on the philosophy of mind, the mind–body problem, free will, philosophy of science, critical rationalism, and bioethics.This conversation explores one of the most challenging puzzles in contemporary philosophy: how can we fit a conscious and free human being into the picture of the world offered by the natural sciences? We discuss consciousness and the brain, materialism and dualism, free will and moral responsibility, artificial intelligence, and the limits of scientific explanation. We also consider why the more deeply we investigate consciousness, the more clearly we may come to recognize the limits of our own knowledge.📚 We discuss:– Dmytro Sepetyi’s unconventional path from mathematics, programming, and social philosophy to the philosophy of mind;– why contemporary science still cannot provide a comprehensive answer to the question of what consciousness is;– physicalism, dualism, and the problem of the place of consciousness within the natural-scientific picture of the world;– where the boundary lies between a scientific worldview and scientism;– whether contemporary AI systems can be conscious and how we could possibly determine whether they are;– free will, the possibility of “doing otherwise,” and moral responsibility;– how algorithms, personalized advertising, and the manipulation of our desires are transforming the problem of human autonomy;– why skepticism about free will may have not only metaphysical but also social and political consequences;– consciousness as a key issue in the bioethical problem of determining human death;– Karl Popper, critical rationalism, and philosophy as a search for truth without claiming to possess it once and for all;– the current state and prospects of analytic philosophy in Ukraine.🎧 Listen to the new episode of “Philosophical Community” – link in the first comment.📺 The video version of the conversation is also available on our YouTube channel.We thank NONTHENSE for the musical arrangement of the project.See you in the next episodes of “Philosophical Community”! 🎙️
• 
  “From Myth to Logos Is a Dystopia” | Vadym Menzhulin on the Dangers of Pure Rationalism 28.09.2026 1h 29m

  🎙️ Dear friends, we are delighted to present a new episode of “Philosophical Community,” a project by the Sententiae Community!▪️ Host – Vlada Davidenko, researcher and editor at Archivum Sententiarum.▪️ Guest – Vadym Menzhulin, Doctor of Philosophical Sciences, Professor at the Department of Philosophy and Religious Studies at the National University of Kyiv-Mohyla Academy, historian of philosophy, and scholar specializing in philosophical biography, the history of psychology, and psychoanalysis.▪️ In this episode, we explore how a philosopher’s life becomes part of their philosophy and why the history of philosophy cannot be reduced to a history of established ideas and concepts. Beginning with Vadym Menzhulin’s personal journey into philosophy – through music, jazz, and chess – we move on to discuss academic philosophy, psychoanalysis, the biographical approach, and the complexities of historical inquiry.📚 In this episode, we discuss:▪️ whether a philosopher’s way of thinking, academic work, and way of life should be interconnected;▪️ jazz and chess as intellectual practices and their influence on the practice of philosophizing;▪️ the relationship between academic philosophy and free intellectual creativity – and why philosophers sometimes need to “jazz things up a little”;▪️ psychoanalysis, Freud, and Jung – and how an interest in myth and the unconscious led to questions of philosophical biography;▪️ the biographical approach in the history of philosophy: what changes when, behind a seemingly complete philosophical system, we recognize not an abstract “author” but a human being whose views develop, change, contradict one another, and are shaped by lived experience;▪️ autobiography, ego-history, and oral history as ways of restoring the open-endedness and internal dynamics of the history of thought;▪️ the figure of Ivan Sikorsky – a Kyiv-based psychiatrist, psychologist, and researcher whose biography raises questions about scientific achievements, racial anthropology in the late nineteenth and early twentieth centuries, and his disgraceful role in the Beilis trial;▪️ how historians can approach controversial figures of the past without turning historical inquiry into either justification or a final verdict;▪️ why the history of philosophy should leave room for contradictions, alternative interpretations, and future generations of researchers.📺 Watch the video version on the Sententiae Community YouTube channel!We thank NONTHENSE for supporting our project and Roman for his continued assistance with sound production and editing.See you in the next episode of “Philosophical Community”!
• 
  Metamodernism: A New Era or a Myth? | Maksym Nestelieiev on His New Book 21.09.2026 1h 12m

  📚 Hello, Sententiae Community!We invite you to watch a new episode of the Sententiae Community podcast in our “Books” series, dedicated to metamodernism, its theoretical foundations, and the ways it helps us understand contemporary culture.▪️ Host – Vlada Davidenko, editor and researcher at the Sententiae Community.▪️ Guest – Maksym Nestelieiev, Ukrainian literary scholar, translator, PhD in Philology, cultural critic and columnist, and researcher of American postmodernism and contemporary literature.📖 At the heart of our conversation is Maksym Nestelieiev’s new monograph, Metamodernism: Between Outdated Irony and New Sincerity. In the book, the author examines the concepts proposed by 37 scholars of metamodernism, exploring the diversity of theoretical interpretations, the contradictions between them, and the possibilities of applying these approaches to contemporary literature and culture.📚 In this episode, we discuss:▪️ Maksym Nestelieiev’s intellectual journey from studying Ukrainian modernism to researching American postmodernism and metamodernism;▪️ the relationship between translation and literary scholarship, the challenges of working with complex texts by American writers, and the practice of close reading;▪️ the problem of cultural periodization: do modernism, postmodernism, and metamodernism truly succeed one another, and how justified is the idea of clear boundaries between cultural eras?▪️ the concept of oscillation in metamodernist theory, its explanatory potential, and why its original proponents later reconsidered it;▪️ the methodological challenges of defining metamodernism, the diversity of its theoretical interpretations, and the problem of establishing criteria for distinguishing metamodern cultural phenomena from others;▪️ the relationship between theory and artistic practice, including the deliberate application of metamodernist concepts in contemporary cinema;▪️ the changing role of irony in contemporary culture, its relationship with new sincerity, and the possibility of combining critical distance with empathy, compassion, and a renewed commitment to values.
• 
  A Ukraine We Don’t Know: The Qur’an, Crimean Philosophers, and the Islamic Intellectual Tradition | Mykhailo Yakubovych 14.09.2026 1h 12m

  🎙️ Dear friends, we are delighted to present a new episode of Philosophical Community, a project by the Sententiae Community!▪️ Host – Vlada Davidenko.▪️ Guest – Mykhailo Yakubovych, a Ukrainian scholar of Islam, Orientalist, and translator, Associate Professor at the University of Freiburg, author of the first complete Ukrainian translation of the meanings of the Qur’an, and one of the leading scholars of the philosophical and manuscript heritage of the Crimean Khanate.This time, we discuss Islam as an intellectual tradition and explore a part of the history of philosophy in Ukraine that still remains largely unknown.Together with Mykhailo Yakubovych, we discuss:🔹 his intellectual journey from Ostroh to the study of Islamic philosophy, as well as the multiconfessional intellectual world of Volhynia;🔹 why Islam should not be understood as a closed and homogeneous tradition, and the place of Ukraine, Crimea, and the Northern Black Sea region in its history;🔹 the Ukrainian translation of the Qur’an and whether there is, in fact, a fundamental difference between “translating the Qur’an” and “translating its meanings”;🔹 the challenges of developing a Ukrainian language of Islamic philosophy: how Arabic philosophical concepts can be translated and how to strike a balance between precision and accessibility;🔹 the philosophical tradition of the Crimean Khanate – its thinkers, manuscripts, schools, and intellectual networks, which allow us to see Crimea not as a periphery but as part of the broader world of Islamic thought;🔹 and, finally, how our understanding of the history of philosophy in Ukraine might change if we restore its Muslim intellectual heritage to the picture.A conversation about translations and manuscripts, Avicenna and Crimean philosophers, the boundaries of what we call “philosophy” – and about Ukraine as a meeting place of different intellectual traditions.🎥 Listen to the new episode of Philosophical Community!
• 
  «Ми під’єдналися до мережі світової філософії» | Костянтин Сігов про Рікера, Дерида й українську філософію 07.09.2026 51m

  🎙️ Шановне товариство, новий випуск проєкту «Філософська Спільнота» від Спільноти Sententiae!▪️ Ведуча – Влада Давіденко.▪️ Гість – Костянтин Сігов, український філософ і видавець, директор Центру європейських гуманітарних досліджень НаУКМА, співзасновник видавництва «Дух і Літера», дослідник філософської антропології, етики та політичної філософії.▪️ Ця розмова – про шлях української філософії від пізньорадянського Києва до відкритого європейського інтелектуального простору, становлення Києво-Могилянської академії та видавництва «Дух і Літера», розвиток української філософської мови, а також про правду, свободу, свідчення і солідарність у час російської війни проти України.📚 Говоримо про:▪️ шлях Костянтина Сігова від технічної освіти до філософії та середовища інтелектуальної свободи в пізньорадянському Києві;▪️ Сергія Кримського, Мирослава Поповича та філософське середовище Інституту філософії 1980-х років;▪️ філософію гри як філософію свободи та питання про те, як людина стає людиною;▪️ Париж як «другу інтелектуальну батьківщину» та зустрічі з Полем Рікером, Жаком Дерида, Еммануелем Левінасом, Гансом-Ґеорґом Ґадамером та іншими європейськими інтелектуалами;▪️ відродження Києво-Могилянської академії та входження української філософії до міжнародного інтелектуального простору;▪️ понад тридцятирічну історію видавництва «Дух і Літера», переклад світової гуманітарної класики та формування українського читача;▪️ український проєкт «Європейського словника філософій», розвиток філософської мови та особливість поняття «правда», що поєднує виміри істини й справедливості;▪️ філософське значення свідчення під час війни – від Василя Стуса, Євгена Сверстюка і Мирослава Мариновича до Ігоря Козловського та Максима Буткевича;▪️ формування нового українського словника гідності, волі, свободи, мужності та солідарності після Майдану й повномасштабного вторгнення;▪️ те, як Україні говорити із західним світом так, щоб бути почутою, та чому важливо розбудовувати мережі інтелектуальної й політичної солідарності;▪️ досвід покоління українських інтелектуалів, яке пройшло шлях від закритого радянського суспільства до незалежної України, Майдану та війни, і те, що воно може передати молодшим поколінням;▪️ сучасну українську культуру та потенціал її «драматичного відродження».🎧 Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).📺 Відеоверсія також доступна.Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.Окрема подяка Роману – за зйомку та відеомонтаж.До нових зустрічей у проєкті «Філософська Спільнота»!
• 
  «Ми досі виховуємо революціонерів» | Тарас Кононенко про те, хто такий філософ 31.08.2026 1h 23m

  🎙️ Шановне товариство, новий випуск проєкту «Філософська Спільнота» від Спільноти Sententiae!▪️ Ведуча – Влада Давіденко.▪️ Гість – Тарас Кононенко, професор, завідувач кафедри історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, дослідник історії української філософії та традиції британського емпіризму.▪️ Ця розмова – про трансформації українського філософського середовища від пізньорадянського часу до сьогодення, спадщину марксистсько-ленінської філософії, академічні традиції, самоідентифікацію філософа та нові можливості цифрових технологій і штучного інтелекту.📚 Говоримо про:▪️ зміни українського філософського середовища від 1980-х років до сьогодення;▪️ марксистсько-ленінську спадщину та те, наскільки радянська модель філософської освіти була подолана після 1991 року;▪️ популярність російської релігійної філософії у 1990-х та ширші ідеологічні трансформації пострадянського простору;▪️ філософську традицію як неперервність поколінь – від студента й аспіранта до викладача та наставника;▪️ питання «Хто такий філософ?», відмінність між філософом, викладачем та дослідником і потребу переосмислення самого образу філософа;▪️ самоідентифікацію українського філософа та його зв’язок з інтелектуальною спільнотою і традицією;▪️ нове покоління студентів, Digital Humanities та перспективи цифрової історії філософії;▪️ штучний інтелект як пошуковий, аналітичний і візуалізаційний інструмент у дослідженнях;▪️ етичні межі використання штучного інтелекту та відповідальність людини за нові технології.🎧 Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).📺 Відеоверсія також доступна.Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.Окрема подяка Роману – за зйомку та відеомонтаж.До нових зустрічей у проєкті «Філософська Спільнота»!
• 
  «Ми не можемо бути вільними від обставин, у яких виросли» | Наталія Вяткіна про філософію і покоління 24.08.2026 1h 14m

  Шановне товариство, новий випуск проєкту «Філософська Спільнота» від Спільноти Sententiae!▪️ Ведуча – Влада Давіденко.▪️ Гостя – Наталія Вяткіна, кандидатка філософських наук, старша наукова співробітниця відділу логіки та методології науки Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, дослідниця проблем логіки, мови, знання, комунікації та інтелектуальної культури.▪️ Ця розмова – про особисту й інтелектуальну історію української філософії другої половини XX – початку XXI століття, логіку як спосіб мислення, середовище Інституту філософії, культуру наукового редагування й освіти, Львівсько-Варшавську школу та перспективи української філософії.📚 Говоримо про:▪️ історичні злами, родинну пам’ять і те, як особиста біографія формує світогляд та професійний шлях філософа;▪️ ранню чутливість до мови й мовлення та вибір логіки як фаху й інтелектуальної оптики для дослідження широкого кола проблем;▪️ Мирослава Поповича, Сергія Кримського та атмосферу відділу логіки Інституту філософії як середовища міждисциплінарного спілкування;▪️ трансформації українського філософського й академічного середовища наприкінці 1980-х – у 1990-х роках та досвід реформування гуманітарної освіти;▪️ редакцію «Філософської думки», культуру наукового редагування, філософського перекладу та дискусій про термінологію;▪️ проблему академічного письма й потребу навчати молодих дослідників ясно структурувати та висловлювати думку;▪️ інституційні обмеження української вищої освіти та необхідність більшої свободи для викладачів і науковців;▪️ співпрацю з Варшавським університетом і дослідження Львівсько-Варшавської школи як одного зі шляхів включення української філософії до ширшого європейського контексту;▪️ ключові зміни в українській філософії після 1991 року, філософську працю під час повномасштабної війни та перспективи нового покоління українських дослідників.🎧 Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).📺 Відеоверсія також доступна.Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.Окрема подяка Роману – за зйомку та відеомонтаж.До нових зустрічей у проєкті «Філософська Спільнота»!11:36
• 
  Осягнути Україну: спротив і суб’єктність 19.08.2026 1h 15m

  Вітаємо, спільното!Пропонуємо до вашої уваги новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae» у рубриці KCPE.Ведучий – Всеволод Хома, директор Kyiv Centre for Practical Ethics. У розмові беруть участь дослідниці KCPE – Дарина Радченко та Катерина Скрипник.Дарина Радченко говорить про вплив війни на демократію та ставить під питання уявлення, ніби війна неминуче веде лише до концентрації влади й авторитаризації. Спираючись на теорію державотворення Чарльза Тіллі, вона розглядає український досвід: роль громадянського суспільства, волонтерських організацій і міжнародних партнерів та можливість повоєнної демократизації.Катерина Скрипник осмислює український військовий спротив крізь теорію суб’єкта Алена Бадью. Чи можемо ми розглядати рішення українців чинити спротив після початку повномасштабного вторгнення як момент появи нової політичної суб’єктності? І що означає «вірність Події», коли майбутнє залишається принципово невизначеним?Це розмова про те,– як війна змінює відносини між державою та громадянами;– чи може війна не лише загрожувати демократії, а й створювати передумови для її розвитку;– що означає «торг» між державою та суспільством в умовах екзистенційної війни;– чи можна осмислити український спротив як «подію» та прояв нової суб’єктності;Запрошуємо до дискусії: чи обов’язково війна веде до авторитаризму? Чи можемо ми говорити про український спротив як прояв нової суб’єктності?Слухайте новий епізод за посиланням у першому коментарі. Відеоверсія також доступна.Дякуємо музиканту NONTHENSE за аудіо-інтро та Роману Чигиринцю – за зйомку й відеомонтаж.
• 
  «Ми маємо вижити як люди» | Володимир Приходько про Мерло-Понті, феноменологію та досвід війни 10.08.2026 1h 17m

  🎙️ Шановне товариство, новий випуск проєкту «Філософська Спільнота» від Спільноти Sententiae!▪️ Ведуча – Влада Давіденко.▪️ Гість – Володимир Приходько, український філософ, доцент кафедри теоретичної та практичної філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, дослідник феноменології, філософії культури, тілесності та простору.▪️ Ця розмова – про феноменологію як філософію досвіду, доробок Моріса Мерло-Понті, тілесність і простір, сучасні трансформації феноменології та її можливості для осмислення досвіду війни.📚 Говоримо про:▪️ шлях від досліджень німецького ідеалізму та Фіхте до феноменології й філософії Мерло-Понті;▪️ відмінність між філософією та історією філософії;▪️ феноменологію не як замкнену школу, а як рух мислення і спосіб роботи людини з власним досвідом;▪️ принцип «назад до самих речей» та повернення до життєсвіту в умовах інформаційного перевантаження;▪️ тілесність, «тілесний розум» (embodied mind) і значення феноменології для сучасних дискусій про штучний інтелект;▪️ прикладну феноменологію – її зв’язок з естетикою, педагогікою, філософією мистецтва, дослідженнями пам’яті та візуального досвіду;▪️ феноменологію простору та те, як тіло, дім, місто, речі й присутність іншого формують наше перебування у світі;▪️ війну як радикальне переструктурування людського досвіду – зміну сприйняття простору, звуку, небезпеки, іншого та власного тіла;▪️ молоде покоління українських філософів та важливість збереження плюральності, складності й чутливості мислення навіть за умов війни.🎧 Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).📺 Відеоверсія також доступна.Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.Окрема подяка Роману – за зйомку та відеомонтаж.До нових зустрічей у проєкті «Філософська Спільнота»!
• 
  «Конкуренція – це нормальний стан філософії» | Сергій Йосипенко про академічні суперечки, Бурдьє та боротьбу ідей 04.08.2026 1h 18m

  🎙️ Шановне товариство, новий випуск проєкту «Філософська Спільнота» від Спільноти Sententiae!▪️ Ведуча – Влада Давіденко.▪️ Гість – Сергій Йосипенко, український філософ, перекладач, доктор філософських наук, заступник директора Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, завідувач відділу історії філософії України.▪️ Ця розмова – про становлення історика філософії в добу незалежності України, сучасну методологію історико-філософських досліджень, українську філософську традицію, доробок Дмитра Чижевського, історію української філософії ХХ століття та місце української інтелектуальної культури в європейському контексті.📚 Говоримо про:▪️ шлях пана Сергія до філософії, радянську філософську освіту та становлення нового покоління українських істориків філософії;▪️ історію філософії як дослідження не лише текстів, а й соціальних, культурних, мовних та інституційних контекстів;▪️ переосмислення історії української філософії після здобуття незалежності та нові підходи до її дослідження;▪️ Дмитра Чижевського як мислителя європейського масштабу та сучасне прочитання його доробку;▪️ поняття української філософської традиції, роль мови у формуванні філософського простору та відмінність між національною філософією і національною філософською традицією;▪️ соціологію філософії П'єра Бурдьє, інтелектуальні поля та новий погляд на історію філософських ідей;▪️ конкуренцію всередині академічної спільноти, символічний капітал і механізми розвитку філософського середовища;▪️ сучасні дослідження української радянської та діаспорної філософії ХХ століття і перспективи їх інтеграції до історії української філософії.🎧 Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).📺 Відеоверсія також доступна.Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.До нових зустрічей у проєкті «Філософська Спільнота»!
• 
  «Етично нейтральної науки більше не існує» | Тетяна Гардашук про відповідальність учених, штучний інтелект і війну 29.07.2026 1h 12m

  🎙️ Шановне товариство, новий випуск проєкту «Філософська Спільнота» від Спільноти Sententiae!▪️ Ведуча – Влада Давіденко.▪️ Гостя – Тетяна Гардашук, докторка філософських наук, старша наукова співробітниця, завідувачка відділу логіки та методології науки Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, дослідниця філософії науки, екологічної етики та біоетики.▪️ Ця розмова – про шлях української філософії від радянської доби до сьогодення, екологічні наслідки війни, Чорнобиль, екоцид, відповідальність науки та виклики, які постають перед людством у XXI столітті.📚 Говоримо про:▪️ шлях від біології до філософії та становлення української філософської спільноти;▪️ розвиток української філософії після відновлення незалежності та нові міждисциплінарні напрями досліджень;▪️ кліматичні зміни, екологічну кризу й роль науки, політики та суспільства у її подоланні;▪️ екологічні наслідки повномасштабної війни, поняття екоциду та сучасні ядерні загрози;▪️ Чорнобильську катастрофу, окупацію Чорнобильської зони й Запорізької АЕС та проблему ядерного тероризму;▪️ біоетику, штучний інтелект, академічну доброчесність і відповідальність науковців;▪️ громадянську науку, міждисциплінарність і поради молодим дослідникам.🎧 Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).📺 Відеоверсія також доступна.Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.Окрема подяка Роману – за зйомку та відеомонтаж.До нових зустрічей у проєкті «Філософська Спільнота».
• 
  «У нас не білі плями, а сірі клякси» | Марина Ткачук про українську філософію 20.07.2026 1h 34m

  🎙️ Шановне товариство, новий випуск проєкту «Філософська Спільнота» від Спільноти Sententiae!▪️ Ведуча – Влада Давіденко.▪️ Гостя – Марина Ткачук, докторка філософських наук, професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія», дослідниця історії української філософії та української інтелектуальної традиції.▪️ Ця розмова – про становлення історії української філософії як окремої дослідницької галузі, архівні дослідження, формування сучасного історико-філософського канону, деколонізацію гуманітарного знання та роль першоджерел у філософських студіях.📚 Говоримо про:▪️ навчання на філософському факультеті в пізньорадянський період та вплив ідеології на філософську освіту;▪️ ролі Юрія Кушакова, Вілена Горського та про значення постаті Олексія Гілярова у професійному становленні Марини Ткачук;▪️ архівні дослідження, рукописну спадщину Памфіла Юркевича та культуру роботи з першоджерелами;▪️ становлення Києво-Могилянської академії як осередку сучасної філософської освіти;▪️ перегляд історико-філософського канону України та переосмислення української інтелектуальної традиції;▪️ академічну доброчесність, необхідність нових перекладів і видань українських філософських текстів;▪️ деколонізацію історії української філософії та виклики, що стоять перед сучасними дослідниками.🎧 Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).📺 Відеоверсія також доступна.Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту. До нових зустрічей у проєкті «Філософська Спільнота»!
• 
  Майкл Сендел українською: Віталій Залозецький і Юлія Корнелюк про переклад, справедливість і видавництво «Контур» 14.07.2026 1h 1m

  📚 Вітаємо, спільното!Пропонуємо до вашої уваги новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae», присвячений виходу українського перекладу книги Майкла Сендела «Справедливість. Як чинити правильно», що нещодавно побачила світ у видавництві «Контур».▪️ Ведуча – Влада Давіденко.▪️ Гості:— Віталій Залозецький – перекладач книги, дослідник Київського центру практичної етики;— Юлія Корнелюк – наукова редакторка видання, дослідниця Київського центру практичної етики та Archivum Sententiarum.📖 Ця розмова – про сучасну політичну філософію, українську перекладацьку традицію та виклики роботи з одним із найвідоміших філософських бестселерів ХХІ століття.📚 Говоримо про:▪️ історію появи українського перекладу книги Майкла Сендела;▪️ співпрацю з видавництвом «Контур» та перспективи нових перекладів аналітичної політичної філософії;▪️ Джона Ролза, комунітаризм, лібералізм і місце Сендела в сучасних політичних дебатах;▪️ перекладацькі виклики, створення філософського глосарію та пошук українських термінологічних відповідників;▪️ проблему розвитку української філософської мови та перекладу аналітичної традиції;▪️ роль університетських і дослідницьких середовищ у формуванні нового покоління українських філософів і перекладачів.💬 Запрошуємо до розмови:— Чому Майкла Сендела так довго не перекладали українською?— Як створюється українська мова сучасної політичної філософії?— Яких перекладів сьогодні найбільше потребує українська гуманітаристика?🎧 Слухайте новий епізод за посиланням у першому коментарі.📺 Відеоверсія також доступна.Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту, а також Роману - за зйомку і монтаж відео.
• 
  Чи можна досліджувати війну, перебуваючи всередині неї? | Юлія Вацик 07.07.2026 1h

  Вітаємо, спільното!Пропонуємо до вашої уваги новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae» у рубриці “Молоді науковці”.Ведуча – Влада Давіденко, редакторка та дослідниця «Спільноти Sententiae». У розмові бере участь Юлія Вацик – дослідниця, яка нещодавно успішно захистила дисертацію на тему «Переживання смертності в культурі: контекст російсько-української війни» та здобула ступінь докторки філософії в Інституті філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України.🔹 Юлія Вацик розповідає про свій шлях до академічної філософії, дослідження смертності, колективної пам’яті та меморіалізації, а також про те, як гуманітаристика допомагає осмислювати досвід війни, втрати та суспільних трансформацій.🔹 Окрему увагу приділено сучасним дослідженням війни та пам’яті в Україні, особливостям роботи українських гуманітаріїв у порівнянні із західними колегами, досвіду стажувань у Японії та Канаді, а також викликам, із якими сьогодні стикається молоде покоління науковців.Це розмова про те,▪️ чому український досвід війни є важливим джерелом знання для сучасних War Studies, Trauma Studies та Memory Studies;▪️ як досліджуються переживання смертності, колективна пам’ять і меморіальні практики в умовах повномасштабної війни;▪️ чим відрізняються українська та західна академічні традиції, які можливості відкривають міжнародні стажування та як українська гуманітаристика інтегрується у світовий дослідницький простір;▪️ як працюють сучасні якісні методи дослідження, культурна антропологія та дослідження людського досвіду;▪️ чи може науковець бути політично нейтральним, як академічне середовище реагує на суспільні виклики та що таке епістемічна несправедливість;▪️ які проблеми сьогодні переживає українська академія, як змінюється покоління молодих дослідників та яку роль у науці вже зараз відіграє штучний інтелект;▪️ як знайти власну дослідницьку тему, не втратити мотивацію та продовжувати займатися наукою навіть у часи невизначеності та війни.🎧 Слухайте новий епізод за посиланням у першому коментарі.📺 Відеоверсія також доступна.Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.Окрема подяка Роману – за зйомку та відеомонтаж.
• 
  Осягнути Україну: прощення та освітня інтеграція 30.06.2026 58m

  Вітаємо, спільното!Пропонуємо до вашої уваги новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae» у рубриці KCPE.Ведучий – Всеволод Хома, керівник Kyiv Centre for Practical Ethics. У розмові беруть участь дослідники KCPE – Наталія Криницька та Денис Шапран.🔹 Наталія Криницька розповідає про прощення та непрощення у контексті перехідного правосуддя. У центрі уваги – питання про те, чи можливе прощення після масових злочинів, якими є його межі та умови, а також як співвідносяться моральний акт прощення і юридичні механізми відповідальності. Спираючись на ідеї Ганни Арендт та Володимира Янкелевича, дослідниця розмірковує про пам’ять, справедливість, відповідальність і український досвід війни.🔹 Денис Шапран говорить про освітню інтеграцію внутрішньо переміщених осіб та пропонує філософський погляд на цю проблему крізь призму акторно-мережевої теорії. Йдеться про те, як осмислювати досвід ВПО, які інституції, практики та соціальні взаємодії формують процес інтеграції, а також чому філософія може запропонувати важливі інструменти для розуміння освітніх викликів воєнного часу.Це розмова про те,▪️ чи можливе прощення після воєнних злочинів і злочинів проти людяності; про співвідношення між правосуддям, пам’яттю та моральною відповідальністю; про те, чому політичне прощення не тотожне особистому акту прощення;▪️ як українському суспільству осмислювати досвід війни та майбутні процеси перехідного правосуддя; про межі колективної відповідальності, значення історичної пам’яті та виклики побудови справедливого миру;▪️ що означає освітня інтеграція внутрішньо переміщених осіб; як досліджувати складний досвід людей, які були змушені змінити місце проживання або здобувати українську освіту в умовах окупації; і чому сучасна українська філософія має більше уваги приділяти питанням освіти та інтеграції.💬 Запрошуємо до дискусії в коментарях:– Чи можливе прощення після масових воєнних злочинів?– Якою має бути роль пам’яті та відповідальності у майбутньому відновленні України?– Які освітні та соціальні виклики сьогодні є найважливішими для інтеграції внутрішньо переміщених осіб?🎧 Слухайте новий епізод за посиланням у першому коментарі.📺 Відеоверсія також доступна.Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.
• 
  Постправда, універсальна етика та українська філософія: Євген Бистрицький про покоління і традицію 22.06.2026 1h 13m

  🎙️ Шановне товариство, новий випуск проєкту«Філософська Спільнота» від Спільноти Sententiae.▪️Ведуча – Влада Давіденко.▪️Гість – Євген Бистрицький, український філософ, доктор філософських наук,завідувач відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії НАНУкраїни, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження».▪️Ця розмова – про українську філософію після 1991 року,про пошук власної інтелектуальної позиції, про екзистенційну війну, колективнуідентичність, традицію, переклади, університетське середовище та місце філософау сучасному українському суспільстві.📚 Говоримо про:▪️ трансформацію української філософської культури післярозпаду СРСР;▪️ кризу марксистської парадигми та відкриття українського інтелектуальногопростору до західної філософії;▪️ чому українська філософія досі значною мірою залишається«перекладоцентричною»;▪️ проблему філософської суб’єктності та пошук українського голосу у світовійфілософії;▪️ Гайдеґерове поняття вкоріненості та філософію як спосіб переживання власноїналежності до світу;▪️ екзистенціальну істину, колективну ідентичність та феномен постправди;▪️ виклики універсальної етики в умовах повномасштабної війни;▪️ комунітаризм, поняття спільноти та філософію відповідальності;▪️ роль філософських шкіл, вчителів і традиції у формуванні мислителя;▪️ сучасний стан української філософської спільноти та можливість їїінтелектуальної суб’єктності.💬 Запрошуємо до розмови в коментарях:– Чи можлива сьогодні українська філософія яксамостійний голос, а не лише як інтерпретація західної традиції?– Що, на вашу думку, означає «вкоріненість» філософа у власну культуру таісторичну ситуацію?🎧 Слухайте епізод (посилання – у першомукоментарі).📺Відеоверсія також доступна.Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро дляподкасту. Окрема подяка Надійці – за зйомку та відеомонтаж.До нових зустрічей у проєкті «Філософська Спільнота». 
• 
  Хто вигадав українську філософію? В’ячеслав Артюх про міфи, традиції та історичні реконструкції 22.06.2026 1h 15m

  📚 Шановне товариство, новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae» у рубриці «Історія української філософії».▪️ Ведуча – Влада Давіденко.▪️ В’ячеслав Артюх, кандидат філософських наук, доцент кафедри історії, правознавства та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, дослідник історії української філософії, інтелектуальної історії, історичної пам’яті та української ідентичності.▪️ Ця розмова – про те, як формується історія української філософії, чи існує тяглість української інтелектуальної традиції та якими є межі історико-філософської реконструкції.📚 Говоримо про:▪️ інтелектуальний шлях В’ячеслава Артюха та його дослідницькі зацікавлення;▪️ феномен історичного міфу та його роль у формуванні національної свідомості;▪️ Пантелеймона Куліша, Михайла Грушевського, Дмитра Донцова, Клима Ганкевича, Володимира Юринця, Віктора Петрова та інших постатей української інтелектуальної історії;▪️ становлення історії української філософії та конструювання українського філософського процесу;▪️ проблему тяглості й перерваності української інтелектуальної традиції;▪️ національні пантеони мислителів і механізми їхнього формування;▪️ анахронізми в історико-філософських дослідженнях та межі інтерпретації минулого;▪️ дискусії навколо деколонізаційної оптики в сучасній гуманітаристиці.Запрошуємо до розмови:– Чи існує безперервна традиція української філософії?– Як формуються інтелектуальні пантеони?– Чи можна досліджувати минуле без проєкції сучасних смислів?🎧 Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).📺 Відеоверсія також доступна.Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.